Назад до всіх новин

Європейський Союз

У березні 2014 року Європейський Союз проголосив політику невизнання спроби анексії Криму та запровадив проти РФ низку пов’язаних з цим санкційних режимів. Політика невизнання знайшла своє відображення у багатьох документах ЄС, найважливішими з яких стали висновки Європейської Ради від 21 березня 2014 року, від 20 березня 2015 року та від 14 грудня 2018 року.

ЄС обмежив контакти високого рівня і співпрацю  з РФ: скасовано регулярні саміти ЄС-РФ, які раніше проводилися двічі на рік; ЄІБ та ЄБРР призупинили фінансування нових проектів в Росії; призупинено програми двосторонньої та регіональної співпраці. Зокрема йдеться про програми  «Креативна Європа» – (програма ЄС з підтримки культурного і креативного секторів), «Горизонт 2020» (програма ЄС у сфері дослідження та інновацій), а також  «Еразмус+» (програма ЄС з освіти, виховання, молоді та спорту). Європейська Комісія та країни-члени ЄС призупинили усі проєкти у Криму, за винятком малих проєктів та обмінів, метою яких є поліпшення міжособистісних комунікацій.

Консульства і посольства країн-членів ЄС в Україні та РФ дотримуються вказівок ЄС щодо подання запитів на отримання Шенгенських віз мешканцями АР Криму і міста Севастополь. Згідно із вказівками від травня 2014 року, жителі Криму і Севастополя мають отримувати візи у консульствах країн Шенгену, розташованих в Україні.

Нарешті, політика невизнання стосується і угод між ЄС та РФ. ЄС офіційно сповістив РФ, що вважає двосторонні угоди діючими лише на території РФ, яка визнана міжнародною спільнотою.

З 2014 року ЄС у своїх рішеннях і деклараціях неодноразово підтверджував підтримку територіальної цілісності України, засуджував агресію РФ, підтверджував рішучість дотримуватися політики невизнання спроби анексії Криму аж до його деокупації. Зверталася увага на незаконність проведення виборів та призовів до ЗС РФ на тимчасово окупованій території, наголошувалося на неприйнятності порушення окупаційною адміністрацією прав і свобод людини і норм міжнародного гуманітарного права в Криму, мілітаризації Криму і прилеглих морських акваторій, незаконного будівництва Керченського мосту без згоди України, перешкоджання свободі судноплавства, штучних демографічних змін півострову шляхом переселення людей с території РФ тощо.

Активну проукраїнську позицію щодо збройної агресії РФ проти України та спроби анексії Криму зайняв Європейський парламент. З березня 2014 року схвалено 8 резолюцій ЄП: щодо вторгнення Росії в Україну (2014/2627(RSP) від 13 березня 2014 року;  щодо тиску Росії на країни Східного партнерства та, зокрема, дестабілізації східної України (2014/2699 (RSP) від 17 квітня 2014 року); щодо ситуації в Україні 2014/2717 (RSP) від 17 липня 2014 року; 2014/2841 (RSP) 18 вересня 2014 року; 2014/2965 (RSP) від 15 січня 2015 року); щодо ситуації з правами людини в Криму, зокрема кримських татар (2016/2556 (RSP) від 4 лютого 2016 року;  2016/2692 (RSP) від 12 травня 2016 року); щодо Росії, у тому числі ситуації із активістами по захисту навколишнього середовища та українських політичних в’язнів від 18.07.2019.