Підсумки Пленарного засідання Першого Парламентського саміту

25 жовтня відбулася пленарна сесія Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи, організована Верховною Радою України та Хорватським Сабором у місті Загреб.

У Саміті взяли участь делегації з понад 50 країн і міжнародних інституцій: представники парламентських асамблей, міжнародних організацій, Європейського Парламенту, США, Хорватії, Великої Британії, Латвії, Естонії, Литви, Чехії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Швеції, Канади та Японії, Південної Америки, Африки та Азії.

Першу частину Саміту модерували спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук та голова Хорватського Сабору Ґордан Яндрокович, який зазначив, що Саміт дає можливість посилати сильні меседжі — “про єдність, солідарність, підтримку України перед обличчям російської агресії” — та закликав партнерів не зупинятися на шляху допомоги українському народу заради спільної перемоги.

Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович наголосив на тому, що Крим це Україна, як і всі тимчасово окуповані території, розповів про необхідність надати підтримку Верховній Раді України, яка працює безперервно, навіть коли Київ атакують та закликав до підтримання світового порядку, який ґрунтується на нормах міжнародного права.

На початку сесії учасники переглянули відеозвернення Президента України Володимира Зеленського, який звернувся до присутніх і наголосив, що через російську збройну агресію Європа опинилася у найнебезпечнішій ситуації з часів Другої світової війни. Президент закликав звільнити окупований Крим і зупинити його використання Росією як плацдарму для атак на Україну: “Тоді люди відчують, що світ стає безпечнішим”.

Володимир Зеленський говорив про важливість Кримської платформи у питаннях реінтеграції Криму після деокупації як старту для інших гуманітарних та дипломатичних платформ та відновлення справжнього миру: «Повернення українського прапора – це прихід на півострів Європейського Союзу. У повному сенсі цих слів. Усіх рівнів нашої інтеграції. Торговельної – це величезний ринок. Інвестиційної – це колосальні можливості для розвитку. Усього цього зараз в окупованому Криму просто немає і не може бути – Росія позбавила наш півострів ринків і розвитку. Повернення українського прапора – це захист прав людини, це свобода – для всіх людей у Криму, для усіх спільнот – етнічних чи релігійних. Це можливість вільно говорити те, що думаєш, і поширювати правду про те, що відбувається. Це є всюди на нашому континенті – від Атлантики до Харківщини. І це буде в Криму. Ми вже наближаємось – щоденно».

Спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі заявила, що прибула на Cаміт, щоб висловити підтримку Україні та українському народу. Вона зауважила, що всі учасники зібралися для того, щоб показати силу єдності світових парламентів, і Сполучені Штати Америки теж мають бути присутні.

Голова Палати депутатів парламенту Чехії Маркета Пекарова Адамова зазначила, що мілітаризація Криму загрожує морській торгівлі, і нагадала про чисельні військові злочини та порушення прав людини Росією.

Президент Парламентської асамблеї НАТО Джеральд Е. Конноллі розпочав свою промову звинувативши Росію у початку великої кровопролитної війни в Україні. Він додав, що це війна не лише за свободу європейського континенту, а за спробу знищити глобальний демократичний режим.

Президентка Бундестагу Бербель Бас наголосила, що спроби шантажу Російської Федерації не роз’єднають Європейські країни, а навпаки — сьогодні Європа об’єднана як ніколи. 

Маршалка Сейму Польщі Ельжбета Вітек підкреслила, що російські злочини, разом з примусовим військовим призовом, спрямовані на знищення українського та кримськотатарського народу.

На Першому Парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи Спікер Великих національних зборів Туреччини Мустафа Шентоп висловив беззаперечну підтримку України щодо питань територіальної цілісності України і невизнання окупації Криму та інших окупованих територій. 

Перший віцепрезидент Європейського Парламенту Отмар Карас приділив увагу окупації Кримського півострова у 2014 році та її наслідкам у 2022 році. Він закликав країни-учасники Саміту об'єднати досвід, ресурси, знання та найкращі практики для перемоги України.

Віцепрезидентка Національних зборів Франції Валері Рабо зазначила, що енергетичні проблеми перед зимою можуть нести загрозу єдності, тому потрібно об’єднатися зараз, як ніколи. Наприкінці виступу Валері Рабо також наголосила на пріоритеті військової, фінансової та економічної допомоги.

На пленарному засіданні Серджіо Коста, віцеспікер Палати Парламенту Італії, розповів про втрати серед корінного кримськотатарського народу, знищення матеріальних і нематеріальних цінностей і культурної спадщини, а також про поширення міжетнічної ворожнечі. 

Спікер Палати громад Канади Ентоні Рота заявив, що Перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи — зібрання друзів і союзників — підкреслює, що агресивна війна Росії проти України — підрив регіональної безпеки. Це агресія з геополітичними наслідками далеко за межами України. Канада та канадці підтримують Україну зараз і будуть поряд, коли настане час відбудови. 

Спікер Палати представників Національного парламенту Японії Хіроюкі Хосода впевнений, що російське вторгнення в Україну підриває основи міжнародного порядку. Японський політик також заявив про солідарність Японії з Україною, та виразив впевненість, що українці борються за Батьківщину та демократію.

Під час Пленарного засідання Сер Ліндсі Гойл, Спікер Палати громад Великої Британії, згадав про недавні масові повітряні удари по Україні та назвав Володимира Путіна агресором. Спікер заявив про беззаперечну підтримку звільнення українського Криму. Сер Гойл наголосив, що Велика Британія продовжує давати прихисток українським біженцям, а також надає військову техніку українським збройним силам і навчає тисячі українських військових.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що репресії, злочини та переслідування, які чинить російська безкарна влада в окупованому Криму, зараз очевидні для всього світу. Він підкреслив, що неможливо описати масштаби трагедії кримськотатарських родин. Світова спільнота сьогодні чітко бачить прагнення росіян знищити корінні народи на півострові.

Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева заявила, що за дорученням Президента України Володимира Зеленського була розроблена стратегія відновлення Криму після деокупації, яка є потужним сигналом українським громадянам на окупованому півострові. Вона також згадала одну зі своїх останніх розмов з першим заступником голови Меджлісу кримських татар Наріманом Джелялом, якого не раз згадували під час Саміту. Ця розмова стосувалася того, як виживати в умовах окупації, як не зламатися, залишитися вірним собі та стояти на захисті свого народу та цінностей. 

Спікерка Парламенту Республіки Албанія Ліндіта Нікола у рамках Саміту пояснила, чому вважає сильне політичне реагування на російську агресію – важливим компонентом перемоги України.

Президент Національної ради Австрії Вольфганг Соботка на пленарній сесії запевнив, що міжнародна парламентська спільнота може зробити додатковий внесок у досягнення цілей Кримської платформи. Пан Соботка наголосив, що дуже важливо боротись з неправдивими російськими наративами, наприклад, що підтримка України призведе до посилення війни.

Президентка Сенату Бельгії Стефанія Д'Оз звернулася до учасників саміту з промовою про необхідність озброєння проти підлих спроб знищити український народ та наголосила, що підтримуючи Україну, ми не повинні забувати, що путінські посіпаки не лише воюють в Україні, а також ходять серед нас.

Президентка палати представників Бельгії Еліан Тільйо у своєму виступі на Першому Парламентському саміті заявила, що Бельгія не визнає незаконну окупацію Криму та інших територій. Пані Тільйо також поділилася своїми емоціями після візиту на польський кордон на початку повномасштабного вторгнення.

Президент Парламенту Коста-Рики Родріго Аріас Санчес наголосив на важливості Кримської платформи та  додав, що трагедія, яку переживає Східна Європа, повинна спонукати замислитися над зобов’язанням держав утримуватися від погроз силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої країни.

Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Тіні Кокс запевнив, що ПАРЄ підтримує створення спеціального трибуналу для того, щоб відреагувати на злочин агресії.

Спікерка Палати представників Кіпру Аніта Деметріу закликала учасників Саміту захищати демократію і законність не лише резолюціями й не лише засудженням окупації Криму. Вона закликала тиснути на Російську Федерацію.

Спікер парламенту Естонії Юрі Ратас відзначив, що українська сміливість надихнула весь світ. За його словами, вкрай важливо нам всім залишалися єдиними та продовжувати підвищувати ціну, яку має заплатити Росія за її агресію. Країнам потрібно збільшити військову та гуманітарну допомогу для підтримки України та українського народу під час повоєнної відбудови.

Голова Сенату Франції Жерар Ларше на початку свого виступу наголосив на грубому нехтуванні Росією принципу непорушності кордонів. Спікер переконаний, що без відновлення українського майбутнього з деокупованим півостровом не існуватиме сталого миру. 

Голова Парламенту Грузії Шалва Папуашвілі заявив, що Росія має визнати територіальну цілісність України, вивести свої війська з українських територій та поважати українську незалежність. Він розповів про досвід грузинського народу, який також постраждав від російської агресії та звірств як і у 2008 році, так і на початку 1990-х років та поділився уроками, які Грузія винесла з цього.

Голова Парламенту Грецької Республіки Константин Тасулас під час Саміту розповів про ставлення уряду Греції до псевдореферендумів, які РФ незаконно проводила на території України.

Спікер Національної асамблеї Гаяни Манзур Надір наголосив на важливості обговорення теми окупованого Криму та повномасштабного вторгнення Російської Федерації та зауважив, що Кримська платформа є чудовим зміцнюючим механізмом дотримання міжнародного права. Пан Надір заявив, що Росія спровокувала світову продовольчу кризу, розв’язавши повномасштабну війну.

Президент Міжпарламентського союзу Дуарте Пашеку акцентував увагу на важливості Саміту та об'єднаності демократичних країн проти російської агресії. “Глобальна організація, до якої входить 180 парламентів, вирішила з найпершого дня бути на правильному боці історії, захищаючи цінності міжнародного права та статуту ООН”.

У своєму виступі Голова Верхньої палати парламенту Ірландії Марк Дейлі заявив, що Ірландія буде адвокатувати за членство України в ЄС. Він також згадав свій візит у Бучу та Ірпінь, подякував Зеленському за його виступ перед Ірландським парламентом, та нагадав про ухвалення Сенатом Ірландії резолюції, яка визнає геноцидом злочини російської армії в Україні.

Сенатор та посланник президента Сенату Італії Джуліо Терці ді Сант'Агата висловив глибоку стурбованість тривожною ситуацією з правами людини в окупованому Криму. І нагадав про «брутальні та злочинні атаки Москви» – масовані бомбардування мирного населення та інфраструктури по всій території України. Італійський політик також зазначив, що роки мілітаризації Криму дестабілізували безпеку Азово-Чорноморського регіону. 

Голова Сейму Латвійської Республіки Інара Мурнієце зазначила очевидність того, що Росія стала джерелом загрози миру і правопорядку, провівши паралелі між сталінським і путінським режимом влади. Спікерка відзначила, що Латвія комплексно підтримує Україну.

Президент Парламенту Ліхтенштейну Альберт Фрік підтвердив солідарність своєї держави з Україною. Він запевнив, що Ліхтенштейн продовжуватиме максимально жорстко засуджувати дії Росії. Політик переконаний, що світова спільнота є свідком військової сили в її найжорстокішому вигляді та має вживати конкретних заходів прямо зараз.

Спікерка Сейму Литви Вікторія Чміліте-Нільсен під час Саміту говорила про заходи для допомоги Україні та зупинення російської агресії. Вона також запропонувала лідерам парламентів вчитися на помилках 2014 року і спільно відновлювати справедливість та мир в Україні.

Спікер Палати представників Республіки Мальта Анджело Фарруджа висловив солідарність народу Мальти з Україною та заявив, що репресивна політика Росії в окупованому Криму та інших новоокупованих регіонах України — це порушення прав людини, які несуть великі ризики для глобальної безпеки.

Голова Парламенту Республіки Молдови Ігор Гросу висловив свою підтримку суверенітету і територіальної цілісності України й додав, що Україна героїчно б’ється за безпеку всієї Європи та, зокрема, Республіки Молдова. Парламентар наголосив, що Україна все ще потребує допомоги.

Голова Парламенту Чорногорії Даніела Джурович заявила, що Чорногорія знаходиться на боці українського народу і готова надати фінансову та матеріальну допомогу для відновлення України.

Спікер Палати представників Нової Зеландії Адріан Рураве заявив, що Нова Зеландія не визнає жодної спроби зміни українського кордону. Він повідомив, що уряд Нової Зеландії наклав ряд санкцій на більш як 1000 громадян Росії та Білорусі, надав Україні гуманітарну допомогу та можливість отримати спеціальну візу для членів сімей української громади в Новій Зеландії.

Спікер парламенту Північної Македонії Талат Джафері підкреслив важливість Кримської платформи як свідчення єдності міжнародної спільноти у захисті міжнародного права. Також він жорстко засудив той факт, що світ не зміг запобігти окупаційній, недемократичній і нелюдській поведінці Російської Федерації щодо України.

Президент Парламенту Королівства Норвегія Масуд Гарахкані переконаний, що окупація Криму була очевидним знаком подальших правопорушень, однак світ цей сигнал проігнорував. Він також підкреслив, що міжнародне співтовариство глибоко вражене стійкістю українців перед загрозою матеріально могутнішого агресора. 

Президентка Парламентської Асамблеї ОБСЄ Маргарета Седерфельт у своєму виступі згадала про липневу Бірмінгемську декларацію з рекомендаціями щодо розбудови миру та безпеки на просторі ОБСЄ, де парламентарі проголосували за найбільш рішуче засудження агресивної війни Російської Федерації проти України, вимагаючи негайного припинення вогню та повного виведення російських військ.

Маршал Сенату Польщі Томаш Гродзький закликав учасників Саміту та їхні уряди надати Україні всю необхідну військову, гуманітарну, політичну та фінансову підтримку. Він також заявив, що часи співпраці “по-старому” з Росією минули. Більше ніяких марень.

Президентка Сенату Парламенту Румунії Аліна-Штефанія Горгіу підкреслила, що Росія повинна понести відповідальність попри хаос війни. Горгіу наголосила, що звірства, вчинені російськими військами на території України, є воєнними злочинами. 

Спікерка Державних зборів Словенії Уршка Клакочар Зупанчич наголосила під час Саміту, що парламенти можуть відігравати важливу роль у формуванні порядку денного.

Президентка Конгресу депутатів Іспанії Мерічель Батет заявила, що Росія порушила основоположні норми та принципи міжнародного права і завдає шкоди міжнародному порядку та глобальній безпеці. Іспанія засуджує спроби анексії територій України, порушення прав людини, вчинені Росією в окупованих регіонах, а також псевдореферендуми, організовані Росією наприкінці вересня.

Голова Парламенту Швеції Андреас Норлен розповів, що Перший Парламентський саміт підіймає життєво важливе питання для Швеції та України — про роль парламенту в збереженні демократичної системи та суспільства. Він також підтвердив підтримку України Норвегією.

Президентка Національної ради Швейцарії Ірене Каллін заявила, що окупація Криму була не поодиноким інцидентом, а першим кроком жорстокого плану повномасштабної військової агресії проти України. Вона зазначила, що Росія використовує окупований Крим як базу для нападу на решту України, а жителі Криму зазнали подвійного удару: спочатку окупація 8 років тому, а тепер повномасштабне вторгнення в Україну і подальше обмеження прав людини.

Віцепрезидентка Сенату Чеської Республіки Жітка Сеітлова сказала, що атака Росії на Україну це прояв фашистського режиму Путіна. Спікерка підкреслила героїчність України та зазначила, що Сейм Чеської Республіки стежить за ситуацією в Криму Вони також відвідали місця злочинів в Бучі та Ірпені та засуджують ракетні обстріли цивільних об'єктів та незаконні референдуми на окупованих територіях України.

Перший заступник голови Парламенту Республіки Фінляндії Антті Рінне заявив, що Фінляндія підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та міжнародно визнані кордони. Він зазначив, що шантаж ядерною зброю нічого не змінить і Фінляндія не буде визнавати ні бутафорні референдуми, ні спроби анексії української території.

Заступниця голови Національної асамблеї Угорщини Марта Матраї наголосила, що Угорщина підтримує територіальну цілісність і суверенітет України та не визнає неправомірних “референдумів” проведених на окупованих територіях України.

Перша заступниця спікера парламенту (Альтингу) Ісландії, Оддні Хардардоттір розповіла, що Ісландія повністю солідарна з Україною у боротьбі проти Росії. Вона наголосила, що зараз необхідно зробити все можливе, щоб допомогти людям в Україні перемогти у цій війні, а після закінчення війни — допомогти відбудувати Україну. 

Віцепрезидент Голови Зборів Парламенту Республіки Румунії Даніель Сучіу під час виступу вкотре наголосив, що окуповані території Донбасу та Криму законно є українськими. Він також поділився досвідом допомоги українським біженцям у перші дні повномасштабного російського вторгнення.

Заступник керівника Парламенту Словаччини Петер Пчолинські розповів, що кілька днів працював на кордоні України як волонтер і бачив жінок і дітей, які тікали від війни, яка лютує в Європі в 21 столітті.

Заступник Голови Парламенту Ірландії Чарльз Фланаган на пленарному засіданні Першого Парламентського саміту заявив, що жадібність Росії до влади є підґрунтям для знищення. Наміри Росії отримати контроль над енергетичним сектором становлять смертельну небезпеку для Європи. Фланаган також наголосив на важливості запропонованої Кримською платформою парламентської взаємодії для боротьби з безпековими загрозами.

Представник спікера парламенту, член Бюро, заступник голови Комітету із закордонних та європейських справ Палати депутатів Люксембургу Клод Візелер заявив, що світ має відбудувати Україну після війни і допомогти якнайшвидше вступити до Європейського союзу.

Під час виступу голова Комітету закордонних справ та португальських громад Асамблеї Португальської Республіки Сержіу Соуза Пінту перерахував низку цінностей, за які європейська спільнота, як і інші частини світу, повинні боротися. В іншому випадку, Російська Федерація поверне світову спільноту до найгіршого її стану.

Підбила підсумки Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова. Учасники погоджуються, що стратегічною метою Першого Парламентського Саміту є заснування та реалізація ефективного парламентського виміру співробітництва між учасниками — для сприяння підвищення глобальної та внутрішньої поінформованості щодо ситуації на тимчасово окупованому Кримському півострові.

Учасники засуджують 

  • серйозні та систематичні порушення прав людини в окупованому Криму, особливо незаконне та свавільне затримання жителів тимчасово окупованого півострова, зокрема киримли, порушення сімейної єдності, насильницький призов українців і кримських татар до російської армії, а також загрози свободі слова, самовираження та віросповідання;

  • протиправну спробу Російської Федерації та її проксі сфальсифікувати демократичні інструменти та механізми, такі як нещодавні псевдореферендуми в тимчасово непідконтрольних регіонах України, з метою фальсифікації підстав для неправомірних претензій Російської Федерації до анексії тимчасово окупованих нею територій, як і у випадку з Кримом;

  • мілітаризацію Кримського півострова Російською Федерацією, яка досі триває та підриває безпеку та стабільність у Чорноморському регіоні, порушує свободу судноплавства в Азовському та Чорному морях, завдаючи непосильних збитків не тільки для економіки та сільського господарства України, але й для глобальних поставок продовольства;

  • спроби незаконного вивезення викраденого українського зерна з тимчасово окупованих районів Донбасу до третіх країн;

  • перешкоди для реалізації прав і свобод судноплавства відповідно до міжнародного права, у тому числі перешкоджання вільному проходу суден через Керченську протоку в Азовське море та ширший регіон Чорного моря та назад, що має негативні економічні наслідки для українських портів та міжнародних торговельних потоків, 

  • тривалу зміну демографічної структури у тимчасово окупованому Криму шляхом переселення російських громадян і видворення за межі півострова проукраїнських активістів.

Країни-учасниці Саміту продовжать дипломатичну, політичну, гуманітарну та фінансову підтримку України для відновлення її територіальної цінності. Вони також узгодили реалізовувати на парламентському рівні рішення Установчого Саміту Міжнародної Кримської платформи шляхом консолідації спільних зусиль, зокрема шляхом:

  • повної реалізації та зміцнення політики невизнання спроби незаконної анексії Криму та співробітництва на міжнародних форумах;

  • постійного посилення ефективності вже наявних обмежувальних заходів щодо Росії та готовності розглянути їхнє подальше розширення з дотриманням відповідних процедур та юрисдикції кожного Учасника, якщо розвиток подій в Україні вимагатиме таких дій;

  • сприяння регіональній безпеці та захисту свободи судноплавства;

  • подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку, культурні та освітні права українців та корінних народів, у тому числі корінних кримських татар, та на навколишнє середовище.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux