08 April 2025
Культурна спадщина як вияв опору: Україна презентувала у Ташкенті виставку, присвячену кримськотатарській ідентичності
У межах 150-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу, що проходить з 23 по 27 квітня 2025 року в Ташкенті (Республіка Узбекистан), українська делегація презентувала виставку «Українська культурна спадщина та ідентичність: захист культури та релігійних свобод». Захід організовано Верховною Радою України, Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Постійною делегацією України в Міжпарламентському Союзі. Виставка відбувається в межах роботи Геополітичної групи 12+, яка об’єднує 47 країн-членів, що поділяють спільні демократичні принципи.
Офіційне відкриття виставки відбулося за участі Першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка, народної депутатки України, співголови міжфракційного об’єднання «Кримська платформа», Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим у 2022–2024 роках Таміли Ташевої, Голови Духовного управління мусульман Криму, муфтія Айдера Рустемова, а також експертки Кримського інституту стратегічних досліджень Ельміри Аблялімової-Чийгоз.
Під час церемонії відкриття виставки народна депутатка України Таміла Ташева наголосила на важливості збереження кримськотатарської культури як унікального елементу української спадщини, особливо в умовах війни та окупації. Вона підкреслила, що кримські татари століттями зазнавали переслідувань, а їхня культура та ідентичність системно нищилися Росією — зокрема під час депортації 1944 року та після окупації Криму у 2014-му. У цих умовах збереження традицій, мови, віри та матеріальної спадщини стає не лише актом культурного спротиву, а й запорукою гідності та тяглості народу.
“У періоди репресій і вимушеного переселення наша ідентичність перебувала під загрозою і систематично зазнавала утисків. Незважаючи на це, кримським татарам вдалося зберегти традиції, мову та віру. Сьогодні ми знову стикаємося зі спробами стерти нашу ідентичність. Проте, завдяки нашій єдності, взаємній підтримці та вірі, ми вистояли і продовжуємо зберігати нашу культуру та ідентичність для майбутніх поколінь”, — наголосила Таміла Ташева.
У своєму виступі голова Духовного управління мусульман Криму муфтій Айдер Рустемов наголосив на тісному зв’язку між культурною спадщиною кримських татар та їх релігійною ідентичністю, а також звернув увагу на системні утиски, яких зазнають мусульманські громади на тимчасово окупованих територіях України.
Муфтій Айдер Рустемов у своїй промові звернувся до міжнародної спільноти з закликом звернути увагу на релігійні переслідування, зокрема на цілеспрямоване знищення мечетей та ісламських культурних центрів на тимчасово окупованих територіях.
“З початку повномасштабного вторгнення Росія систематично знищує релігійні об’єкти в Україні, включаючи церкви, мечеті та синагоги. Мета окупантів не обмежується руйнуванням будівель; вони фактично прагнуть знищити ідентичність, стерти те, ким є люди. За різними оцінками, понад 600 релігійних споруд було зруйновано або пошкоджено. Знищення релігійних об’єктів під час війни є додатковим доказом злочинів Російської Федерації”, — наголосив Айдер Рустемов.
Oдним із ключових елементів виставки стала частина “Корани, що пережили депортацію”, присвячена рідкісним виданням Корану, які кримськотатарські родини зберегли попри депортацію 1944 року, життя у вигнанні в Узбекистані, Казахстані, на Уралі та повернення на батьківщину після 1991 року. У цій частині експозиції представлені унікальні книги з Криму ХІХ–ХХ століть, кожна з яких має свою історію. Найстаріший з представлених Коранів датується 1880-ми роками. Один із примірників був розділений на дві частини, щоб його могли успадкувати дві доньки. Інший — пройшов шлях від Арпата до Уралу, Фергани й повернувся до Криму разом із нащадками власників. Ці книги є реліквіями, що пройшли крізь депортацію, радянську заборону на релігію, збереження у вигнанні та повторне переміщення після окупації Криму в 2014 році.
Окремий блок виставки присвячено кримськотатарському декоративно-прикладному мистецтву, в якому особливе місце займає традиційний посуд — не лише як зразок побутової культури, а як носій складного візуального коду, естетичної філософії та родинної пам’яті. Центральними в цій частині є роботи кримськотатарського художника-кераміста Рустема Скибіна — джезве, піали, філіжанки, килимки та декоративні елементи. Усі вироби створені вручну з дотриманням архаїчних технологій, притаманних кримськотатарській ремісничій традиції.
У рамках виставки також діяла локація ініціативи “Листи до вільного Криму”, спільної акції Представництва, ПЕН Україна, ГО “КримSOS”, ГО “Кримський процес” медіаініціативи “Crimea Daily” та Центру прав людини ZMINA.
У межах виставки працювала локація ініціативи “Листи до вільного Криму” — спільного проєкту Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, ПЕН Україна, ГО “КримSOS”, ГО “Кримський процес”, медіаініціативи “Crimea Daily” та Центру прав людини ZMINA. Усі охочі могли написати листи громаддянам України, зокрема представникам кримськотатарського народу, яких незаконно утримує чи депортує до в’язниць на території РФ окупаційна адміністрація. Загарбнки переслідують мешканців півострова за релігійною, політичною та етнічною ознаками, що є порушенням міжнародого права. Саме тому підтримка осіб, незаконно ув’язнених окупаційною адміністрацією за релігійною, етнічною чи політичною ознакою, є важливим кроком у боротьбі за дотримання прав людини та збереження демократичних цінностей.