Повномасштабне вторгнення Росії в Україну викликало сплеск інтересу з боку країн світу до України, а з боку Української держави та неурядового сектору – до різних регіонів за межами ЄС та Північної Америки. Свідчення тому – зокрема, заява Президента України Володимира Зеленського, який проголосив роботу з країнами Глобального Півдня одним із пріоритетів для української дипломатії; візити представників Української держави до країн Африки та Південно-Східної Азії, нещодавні зустрічі на високому рівні в Копенгагені та Джидді, присвячені Формулі миру, запропонованій Президентом України Володимиром Зеленським (як перший етап підготовки до Саміту Формули миру); адвокаційні поїздки представників українського громадянського суспільства до Африки, Південної та Центральної Америки, Південно-Східної та Східної Азії; у МЗС України призначено Спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки. Деякі з цих країн нещодавно приєдналися до Кримської платформи (наприклад, Гватемала, Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати).
Для зазначених регіонів Україна виявилася важливою в контексті продовольчої та енергетичної безпеки, оскільки багато країн, особливо Африканського континенту, а також Близького Сходу, Південно-Східної Азії, відчувають значний дефіцит зернових та/або енергоресурсів, спричинений широкомасштабною війною Росії проти України.
На семантичному рівні для багатьох країн нинішня війна з усією її жорстокістю відкриває очі на російські імперські та колоніальні практики, які раніше для багатьох не були очевидними. Однак новому осмисленню України стає на заваді посилення російської пропаганди, яка спрямована на просування маніпулятивних наративів. Як наслідок, визнання імперської природи Російської Федерації та колоніального/постколоніального характеру відносин між Росією та Україною є дуже обмеженим або взагалі відсутнє. Однак, це може стати більш очевидним через особистий досвід. Надати можливість здобути такий досвід – одна з ключових цілей Конференції.
Тема Криму, півострова в Чорному морі, який перебуває під російською окупацією з 2014 року, може бути ідеальною відправною точкою для цієї розмови з кількох причин.
- Російська агресія проти України розпочалася в Криму з окупації півострова у 2014 році, що визнано абсолютною більшістю держав-членів ООН,
- Сам Крим можна певною мірою вважати частиною Глобального Півдня через географічні та історичні обставини,
- На півострові проживають корінні народи, і він є домом для найбільшої мусульманської громади в Україні – кримських татар, які зазнають значних утисків в умовах окупації Криму Російською Федерацією,
- Крим є одним із наріжних каменів російської фашистської ідеології, він має високу політичну цінність для Владіміра Путіна та ідеології “русского міра”, наразі Крим переживає третю хвилю колонізації Росією.
Тому “кримське питання” може бути відправною точкою для ширшої розмови про російську агресію загалом, про російські фальшиві наративи та колоніальну політику, а також – про перспективи встановлення справедливого миру та правосуддя.
Конференція збере експертів з усього світу, щоб встановити особистий контакт між ними та українськими організаціями громадянського суспільства, а також Українським урядом і парламентом. Вони матимуть можливість дослідити Україну, в тому числі краще зрозуміти Кримський півострів, опір українців російській агресії, а також домовитися про потенційні спільні проєкти та ініціативи.
Ключові організатори:
Міжнародний центр Української Перемоги
Медійна ініціатива за права людини
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Міжнародне партнерство за права людини
Центр прав людини ZMINA
Коаліція «Україна. П’ята ранку»
За підтримки:
Офісу Кримської платформи
Порядок денний
Щоб долучитися до заходу та отримати акредитацію для медіа, будь ласка, заповніть цю гугл-форму: https://forms.gle/tmybNXqZZjn38aFT9
14 жовтня (День 1)
8:00- Вітальна кава
9.00 – Церемонія відкриття
Вступ до панельної дискусії 1
11.00 – 12.30 – Панельна дискусія 1
Мирний план для України. Глобальний контекст повномасштабної агресії Росії проти України
Мирне врегулювання міжнародного збройного конфлікту та неспровокованої агресії Росії проти України має відбуватися в рамках всеосяжного комплексу заходів, спрямованих на встановлення сталого і справедливого миру. Для України ця війна є результатом тривалого ціннісного протистояння з Росією та боротьби за виживання народу, суспільства і держави. Росія століттями намагалася знищити українську ідентичність, мову, культуру, переписати історію України, викорінити інтелектуальну еліту. Українці як ніхто інший прагнуть миру. Але такий мир має бути довготривалим та стабільним, адже відчуття постійної небезпеки нового нападу з іще більшою агресивністю на територію України, примноження тисяч воєнних злочинів не дасть підстав для відновлення країни та перебудови глобальної архітектури безпеки. Настав час відверто і відкрито обговорити з усіма партнерами як гарантій безпеки, так і гарантій сталого миру, в якому зацікавлений світ. Сесія також буде присвячена тому, як світовий досвід може сприяти гарантуванню безпеки та підтримці України.
Каталіна Гомес Анхель, журналіст, Колумбія, участь підтверджено
Д-р Омар Ашур, професор безпеки та військових досліджень в Дохійському інституті післядипломної освіти, Катар, участь підтверджено
Пауліна Астроза, директор Центру європейських досліджень Університету Чилі, Чилі (TBC)
Д-р Діно Патті Джалал, засновник і голова Спільноти зовнішньої політики Індонезії (FPCI), віце-міністр закордонних справ Індонезії (2014) і посол Індонезії в США (2010-2013), Індонезія, участь підтверджено
Д-р Грег Міллс, директор Фундації Брентхерста, ПАР, участь підтверджено, онлайн
Вступна промова: Офіс Президента України, ТВС
Модератор: Ольга Айвазовська, Голова правління Громадянської мережі ОПОРА, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги, Україна, участь підтверджено
12.30 – 13.30 – Обід
13.30 – 15.30 – Панельна дискусія 2
Глобальна продовольча безпека: як забезпечити продовольством світ з-під російських ракет та в умовах екоциду
На сесії буде обговорено, як повномасштабне російське вторгнення вплинуло на постачання продовольства в усьому світі та як спільними зусиллями подолати наслідки.
І компонент (1 год). Дискусія з українськими фермерами, трейдерами
Цей компонент буде зосереджений на втратах українського сільського господарства від війни, включаючи втрату посівних площ, зміни в структурі посівів, технічні та людські втрати, проблеми зі зрошенням. Також обговорюватимуться можливі варіанти майбутнього українського сільського господарства. Фермери з деокупованих територій.
Сергій Леонов, голова фермерського господарства “Рові Агро” в Чернігівській області, яке працює під постійними обстрілами з боку Росії та пережило російську окупацію, Україна
Вадим Свєтлов, голова фермерського господарства “Свєтлова” в Сумській області, яке працює під постійними обстрілами з боку Росії та замінованими полями, Україна
ІІ компонент (1 год.) Дискусія: Вплив повномасштабної російської агресії на продовольчу безпеку у світі. Як його подолати? Цей компонент буде присвячений наслідкам війни Росії проти України у світі, зокрема, зростанню цін та структурі споживання, ситуації в Чорному морі та контролю Росії над міжнародними торговельними шляхами, а також можливим прогнозам та сценаріям розвитку подій.
Йорюк Ишик, геополітичний аналітик, засновник Bosphorus Observer, позаштатний науковий співробітник Інституту Близького Сходу у Вашингтоні, Туреччина, участь підтверджено
Павло Панасюк, український інноватор/стартапер у сфері сільського господарства, участь підтверджено
Монсі Серрано, консультант з управління бізнесом та змінами, журналіст, Філіппіни, участь підтверджено
Арібель Контрерас Суарес, співробітниця аналітичного центру COMEXI, аналітикиня з глобальних питань, Мексика, участь підтверджено
Модератор: Ганна Гопко, Співзасновниця Міжнародного центру української перемоги, Голова Комітету у закордонних справах та народний депутат України (2014-2019), Україна, участь підтверджено
15.30 – Кава-брейк
16.00-17.15 – Панельна дискусія 3
(Де)колоніалізм: Уроки минулого та виклики сьогодення.
Панель зосередиться на колоніальному минулому, деколонізаційних намірах та сподіваннях крізь призму російського нападу на Україну. Травма колоніалізму має вирішальне значення для розуміння сучасного світу, а її подолання є важливим для майбутнього. Спікери обговорять, чому деколонізація важлива і що можна зробити з сучасним колоніалізмом в Росії. Особливу увагу буде приділено корінним народам, їхнім думкам та прагненням.
Алім Алієв, кримськотатарський активіст, Заступник директора Українського інституту, участь підтверджено
Фелікс Алехандро Марадіага Бландон, академік, колишній кандидат у президенти і президент Фонду свободи Нікарагуа, Нікарагуа Ботакоз Касимбекова, доцент кафедри сучасної історії Базельського університету, Казахстан/Швейцарія
Ботакоз Касимбекова, доцент кафедри сучасної історії Базельського університету, Казахстан/Швейцарія, участь підтверджено
Мордекай Тіомбіано Ломпо, головний виконавчий директор Agape Humanitarian Outreach, керівник групи демократичного тиску “Arise Ghana”, провідний конвенер групи політичних активістів “Justice for Ghana”, Гана, участь попередньо підтверджено
Вступна промова: Мрідула Гош, Києво-Могилянська академія, індійсько-українська громадська діячка, журналістка, Україна/Індія, участь підтверджено
Модератор: Мартін-Олександр Кислий, дослідник історії Криму та кримських татар, викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Україна, участь підтверджено
16.00 – 17.15 – Паралельний захід “Вплив війни та насильства на жінок та суспільство”
Мета дискусії – дізнатися про загрози та виклики, з якими стикаються жінки в Індії, Мексиці, Ірані та Україні, враховуючи їхні унікальні культурні, історичні та соціальні контексти. Учасники дискусії обговорять та окреслять стратегії, що реалізуються в їхніх країнах для відстоювання прав жінок у політичних та соціальних питаннях, а також зрозуміють вплив фізичної та психологічної незахищеності, спричиненої репресіями, бандитизмом чи збройними конфліктами, на жінок та дівчат на прикладах з Мексики, Індії, Ірану та України. Крім того, учасники дискусії проведуть мозковий штурм ідей щодо вираження солідарності між захисниками прав жінок і правозахисниками, а також про те, чому вони важливі.
Саміра Ардалані, правозахисниця, Іран/Італія, участь підтверджено
Кавіта Крішнан, відома правозахисниця, лідерка та письменниця, Індія, участь підтверджено
Ганна Новелл, відома журналістка, науковець і письменниця, захисниця прав жінок, Мексика,участь підтверджено
Модераторка: Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA (Україна), участь підтверджено
15 жовтня (День 2)
10.00-11.30 – Панель 4
Новий міжнародний правопорядок: Як знайти інструменти для захисту миру та безпеки в майбутньому
Обговорення буде зосереджено на реагуванні міжнародних інституцій на внутрішні, міжнародні та гібридні збройні конфлікти та на механізмах переслідування найтяжчих міжнародних злочинів, у тому числі злочину агресії. Як мають виглядати міжнародні організації та міжнародне правосуддя, щоб впоратися з цим завданням. Спікери обговорять очікування від Міжнародного кримінального суду та його здатність виправдати очікування жертв збройних конфліктів. Яким має бути баланс між міжнародною та національною судовими системами та якою є оптимальна модель розслідування злочинів, скоєних під час російського вторгнення в Україну. Окрема тема – подолання наслідків воєн, розшук зниклих безвісти, звільнення заручників і військовополонених.
Фелікс Марадайга, академік, колишній кандидат у президенти і президент Фонду свободи Нікарагуа, Нікарагуа, участь підтверджено
Річард Голдстоун, суддя Конституційного суду Південно-Африканської Республіки у відставці, колишній Головний обвинувач Міжнародних кримінальних трибуналів ООН по колишній Югославії та Руанді, Південно-Африканська Республіка, участь підтверджено (онлайн)
Ясмін Джусу-Шериф, адвокат і захисниця прав жінок, Сьєрра-Леоне/Великобританія, участь підтверджено
Антон Кориневич, Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, український юрист, що спеціалізується на міжнародному публічному праві, міжнародному гуманітарному та міжнародному кримінальному праві, Україна, участь підтверджено
Леопольдо Лопес, венесуельський політичний лідер, продемократичний активіст і лауреат премії Сахарова, Венесуела/Іспанія, участь підтверджено
Моссад Мохамед Алі Моссад, виконавчий директор Африканського центру досліджень справедливості та миру (ACJPS), Судан, участь підтверджено (онлайн)
Араїк Газарян, Адвокат у сфері захисту прав людини, Вірменія
Модератор: Оксана Коваленко
11.30 – Кава-брейк
12.00 – 13.30 – Панельна дискусія 5
Енергетична безпека: як повномасштабне російське вторгнення вплинуло на енергетичну безпеку в усьому світі та як спільно подолати наслідки
З початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія здійснила понад 870 ракетних атак по Україні. Вона порушує основні принципи ядерної та фізичної безпеки в Україні, зосередивши свою основну військову стратегію на українських цивільних ядерних об’єктах та енергетичній інфраструктурі, забезпечуючи цілісність та безпеку їхньої роботи. 4 березня 2022 року Росія здійснила безпрецедентний акт ядерного тероризму – захоплення найбільшої атомної електростанції в Україні та Європі – Запорізької АЕС. Нехтування Росією європейською та глобальною ядерною безпекою, безвідповідальне ставлення до ядерної енергетики та цивільних ядерних технологій, а також безпрецедентний акт ядерного тероризму на Запорізькій АЕС вимагають спільної відповіді міжнародного масштабу, на що і буде спрямована ця сесія. Також буде обговорено майбутнє мирного атома на основі помилок та уроків, винесених з війни Росії проти України.
Ольга Бабій, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Україна, участь підтверджено
Д-р Джан Касапоглу, старший науковий співробітник Інституту Хадсона / директор з питань оборонних досліджень, EDAM, Туреччина, участь підтверджено
Рухі Неог, генеральний директор Інституту досліджень миру і конфліктів (IPCS), Індія, участь підтверджено
Оксана Іщук, Виконавча директорка Центру глобалістики Стратегія XXI, Україна
Олівер Делла Коста Штункель, політичний аналітик, спікер та професор Школи міжнародних відносин Фонду Гетуліу Варгаса (FGV) у Сан-Паулу, Бразилія, участь підтверджено
Модератор: Вікторія Войціцька, Міжнародний центр української перемоги, секретар Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, народний депутат України (2014-2019), Україна, участь підтверджено
13.30 – 14.30 – Обід
14.30 – 16.00 – Панель 6
Переосмислення міжнародного порядку денного у сфері безпеки та розвитку: стійкість та відновлення України, а також співпраця Південь-Південь
Повномасштабна агресія Росії проти України зробила болісно очевидними провали колективної безпеки. Паралельно з цим, війна Росії вивела на чисту воду провали глобального розвитку, оскільки багато країн Глобального Півдня виявилися вразливими до коливань на міжнародних продовольчих ринках, спричинених російською агресією. Що може зробити співпраця Південь-Південь для переосмислення міжнародних порядків безпеки та розвитку, і яку роль можуть відіграти у цьому переосмисленні відновлені відносини з Україною?
Армі Чанна, засновник і президент Індійсько-української торгово-промислової палати (IUCCI), Індія, участь підтверджено
Бренда Естефан, аналітик з міжнародних відносин, Мексика, участь підтверджено
Маріо Перейра Гармендіа, доцент юридичного факультету Університету Наварри, Уругвай
Розелін Ндісі Обала, політичний редактор Nation Media Group, Кенія
Посол Ліла Ролдан Васкес, Генеральний секретар Аргентинської ради міжнародних відносин (CARI), Аргентина, участь підтверджено
Модератор та вступна промова: Іван Кліщ, науковий співробітник ICDS в Таллінні, Естонія, участь підтверджено
14.30 – 16.00 – Паралельний захід (зал “Майдан”)
Чи існує реальна перспектива правосуддя в Україні? Що про це говорить міжнародний досвід
Питання для обговорення: Реакція на повномасштабне вторгнення Росії в Україну та будь-які зміни у суспільній свідомості з того часу. Думки та погляди щодо причин уваги переважно з боку “глобальної півночі” до ролі правосуддя у випадку України. Враховуючи тривалість та інтенсивність збройних конфліктів, яким було правосуддя для жертв? Що слід і що можна покращити? Україна: чи можна вже провести якісь паралелі, знайти спільні знаменники? Мозковий штурм: як Україна може скористатися увагою, яку вона зараз отримує у сфері міжнародного правосуддя, щоб допомогти іншим конфліктним ситуаціям?
Фарзанех Хоссейні, юрист і адвокат з прав людини, Іран/Великобританія, участь підтверджено
Ехсан Каане, Національний координатор, Міжнародний центр перехідного правосуддя, Афганістан, підтвердив (онлайн)
Прія Піллай, Голова Азійської коаліції правосуддя, Філіппіни, онлайн
Ігор Поночовний, Голова Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна
Юрген Шурр, керівник юридичного відділу організації “Адвокати за справедливість”, Лівія, участь підтверджено (онлайн)
16 жовтня (День 3)
9.30-11.00 – Панель 7
Група Вагнера як виклик правам людини в усьому світі: У пошуках рішення для притягнення до відповідальності
Розслідування Медійної ініціативи за права людини про діяльність групи Вагнера в Україні; воєнні злочини групи Вагнера по всьому світу – Африка, Близький Схід, Латинська Америка; правовий статус групи Вагнера за міжнародним правом; відповідальність за діяльність групи Вагнера та воєнні злочини; чи можливо притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини групи Вагнера.
Армандо Армас, венесуельський юрист, активіст і політик, член Національної асамблеї Венесуели, викрив діяльність групи Вагнера у Венесуелі, Венесуела/Італія, участь підтверджено
Мазен Дарвіш, Сирійський центр ЗМІ та свободи слова, який ініціював справу проти Вагнера, Сирія/Великобританія, участь підтверджено
Умару Пол Коалага, засновник і виконавчий директор Інституту стратегії та міжнародних відносин (ISRI), Буркіна-Фасо, участь підтверджено
Д-р Сорча Маклеод, дослідниця в галузі міжнародного права прав людини, брала участь у розробці Документа Монтре та Міжнародного кодексу поведінки приватних постачальників послуг безпеки, Велика Британія, участь підтверджено (онлайн)
Максим Тимочко, Юридичний департамент Міністерства оборони України, Україна, участь підтверджено
Модератор: Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, Україна
11.15 – 12.30 – Панель 8
Вплив російської агресії на мусульманські спільноти. Потенціал для глобальної солідарності
Здається, що часи колоніалізму та імперій минули, але нинішня війна Росії проти України доводить, що це припущення хибне. Остання імперія змушує мусульманські народи, колонізовані Москвою, жертвувати собою в ім’я імперії і, зокрема, йти на війну проти інших мусульман. Це суперечить релігійним і моральним догматам ісламу, але також нагадує нам Першу світову війну з колонізованими народами, що були змушені брати участь у війні в ім’я і відповідно до інтересів метрополії. Як кримськотатарський народ як найбільша українська мусульманська спільнота бачить цю проблему і як ми можемо сформулювати цю проблему в релігійних термінах? Як нинішнє повномасштабне російське вторгнення в Україну, в якому беруть участь численні представники мусульманських народів, що населяють Російську Федерацію, можна розглядати з точки зору ісламу?
А також – чи існує можливість глобальної солідарності з українськими мусульманами, що постраждали від війни в Україні – починаючи від окупації Криму і закінчуючи мечетями, зруйнованими в результаті обстрілів по всій Україні.
Учасники дискусії:
Айдер Рустемов, муфтій Духовного управління мусульман Автономної Республіки Крим, Україна, участь підтверджено
Мохаммад Фазріл Бін Мохд Салех, Генеральний секретар Мусульманського молодіжного руху Малайзії (ABIM), Малайзія, участь підтверджено
Діалло Ісса Садіо, Президент Африканської ради в Україні, Гана/Україна, запросив
Мохаммад Зайдіє, голова сирійської діаспори в Києві, директор Української медико-гуманітарної фундації УМГФ УОССМ, Сирія/Україна
Модератор: Арсен Жумаділов, кримськотатарський громадський діяч, голова Кримського інституту стратегічних досліджень, викладач Києво-Могилянської академії, Україна, участь підтверджено
12.30 – Кава-брейк
13.00 – Панель 9
Глобальні ліві про глобальну війну: ідеології, солідарності та активізм
Світовий лівий рух відомий своєю палкою підтримкою та солідарністю з маргіналізованими, пригнобленими та колонізованими групами, які страждають від імперських держав. Їхній мілітаристський антиімперіалізм та антиколоніалізм, а також боротьба за права тих, кого намагаються витіснити, – робітничого класу, ЛГБТК+, корінних народів та інших – є спільними принципами, які об’єднують різні напрямки лівого руху. Проте багато хто підозріло мовчав, коли російські збройні сили разом із сирійським президентом Башаром Асадом бомбардували цивільну інфраструктуру в Сирії. Багато хто мовчав, коли російський президент Владімір Путін окупував Крим і здійснив вторгнення в східноукраїнські області у 2014 році, порушуючи всі міжнародні норми. Сьогодні мало хто з лівих виявляє співчуття, коли російська держава вчиняє злочини геноциду в Україні, відмовляючи українцям у праві на ідентичність і державність. Незважаючи на свою антиімперську риторику, багато лівих залишаються сліпими до російського імперіалізму та насильства, та схильні звинувачувати в цьому знайомого “західного ворога”.
Ця панель об’єднує 4 лівих інтелектуалів з 4 країн – Сирії, Індії, Чилі та України – для роздумів та обговорень: звідки ці “білі плями”? Як старе суперництво та альянси формують відповідь лівих на сучасні виклики? Що означає бути антиімперіалістом у ХХІ столітті? Як ліві в усьому світі можуть мобілізуватися проти імперіалізму ХХІ століття?
Мануель Ферес Гіль, журналіст, співавтор книги “Багатолика Україна: ще один погляд на землю, людей та культуру”, Чилі, участь підтверджено (онлайн)
Олексій Гарань, професор Університету “Києво-Могилянська академія”, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи”, участь підтверджено
Кавіта Крішнан, активістка та феміністка, Індія, участь підтверджено
Лейла Аль-Шамі, письменниця, активістка, авторка книги “Палаюча країна: сирійці в революції та війні”, Сирія/Великобританія, участь підтверджено
Вступна промова та модератор: Марія Шинкаренко, наукова співробітниця Інституту наук про людину, Україна/Австрія, участь підтверджено
14.30 – Церемонія закриття/заключні зауваження
Щоб долучитися до заходу та отримати акредитацію для ЗМІ, будь ласка, заповніть цю гугл-форму: https://forms.gle/tmybNXqZZjn38aFT9
