За останні вісім років рф перетворила Крим на військову базу. Цей факт відзначає не лише Україна — Генеральна Асамблея ООН щорічно (з 2017 року) ухвалює резолюції щодо мілітаризації Криму, Севастополя, а також частин Чорного й Азовського морів. Із перших днів повномасштабної агресії росія використовувала Крим як плацдарм для наступу, а в подальшому також як базу для окупації новозахоплених територій Херсонської та Запорізької областей, як хаб для примусового переміщення громадян України та як сіру зона у ланцюжку транспортування награбованого українського зерна.
Окупований Крим був безпосередньо задіяний у повномашстабному вторгненні на материкову Україну.
Ракетні удари завдаються з території півострова та його територіальних вод. Цивільна інфраструктура використовується у військових цілях. Зокрема, Керченський міст, траса Таврида, а також залізниця використовуються для перевезення та перекидання військ на тимчасово окуповану територію Криму з російської федерації. Бойові підрозділи та військова техніка та боєприпаси російської федерації перекидаються через окупований Крим до новоокупованих районів Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей.
Окупаційна влада продовжує незаконний призов жителів Криму на військову службу. З початку окупації півострова двічі на рік проводились призовні кампанії. Починаючи з 2015 року, було проведено 14 незаконних призовних кампаній, та понад 34 тисячі жителів Криму, більшість з яких громадяни України, були незаконно призвані до російської армії. 1 квітня 2022 року стартував 15-й призов до російської армії. Цього разу, за даними відкритих джерел із посиланням на окупаційну владу, за планом тільки у Севастополі мало з’явитися 500 призовників. Окупаційна адміністрація рф у Криму визнала факт загибелі деяких кримчан в якості бійців зс рф, проте продовжує приховувати реальну кількість загиблих солдатів.
За інформацією Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, на початок повномасштабного вторгнення рф в російських збройних силах налічувалося близько 5000 кримських призовників, і як мінімум частина з них брала участь у бойових діях. Точну їх кількість назвати неможливо, але йдеться про тисячі призовників. Очікується, що ця практика продовжиться, про що свідчить згадана вище 15-та призовна кампанія.
За даними Представництва на липень 2022 р., зі 113 жителів Криму, які загинули під час бойових дій на материковій частині України у складі російських збройних сил (або інших окупаційних сил), 60 імовірно є громадянами України. Ускладнює ситуацію той факт, що деякі із загиблих можуть бути громадянами України, яким незаконно нав’язали російське громадянство (яке Україна не визнає), а інші можуть бути громадянами росії, які незаконно проживають в окупованому Криму та Севастополі.
Більшості із загиблих жителів Криму було від 19 до 22 років, що дозволяє припустити, що принаймні деякі з них могли бути призовниками. Здебільшого це моряки та морські піхотинці, які служили на окупаційному Чорноморському флоті. Більшість померлих, про яких ми знаємо, — севастопольці.
Використання росією кримських татар під час вторгнення вказує на навмисну політику окупаційної адміністрації щодо використання традиційно нелояльних до москви корінних мешканців півострова як гарматного м’яса, намагаючись створити враження, ніби кримські татари підтримують агресію, та водночас перешкоджаючи деокупації Криму на стратегічному рівні.
Всі ці факти свідчать про мобілізацію, що триває під приводом терористичної загрози. Вона прихована, оскільки вона реалізується без інформування громадськості. Одним із прикладів є використання у бойових діях цивільних фахівців, зокрема лікарів.
Кримські медики змушені обслуговувати війська, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, не лише у Криму поблизу зони бойових дій, а й на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей поблизу зони бойових дій.
Це просувалося як волонтерська ініціатива, але, наскільки відомо Представництву, серед кримських лікарів заклики вирушити на Донбас не викликали особливого ентузіазму. Проте «лікарів-добровольців» із Криму все ж таки було відправлено на фронт на схід України. Згодом на телеканалах з’явилися пропагандистські сюжети про роботу кримських лікарів на Донеччині, що свідчить про те, що вони займаються військовою медициною, а не цивільною охороною здоров’я — як стверджувалося спершу.
Школи використовуються як місця для розміщення військ, поранених та полонених солдатів, а також для зберігання боєприпасів. Кримські морги та госпіталі (зокрема цивільні і переважно ті, що знаходяться у північній частині Кримського півострова) у перші місяці повномасштабного вторгнення були переповнені пораненими солдатами.
Ця прихована мобілізація може незабаром перетворитися на неприховану. У повідомленні окупаційної адміністрації Криму від 4 липня 2022 року «Наказ про комісію з мобілізації громадян в Республіці Крим» передбачено створення відповідних комісій муніципального рівня.
Цей крок окупаційної адміністрації може свідчити, що рф готується провести незаконну мобілізацію на тимчасово окупованій території Криму та міста Севастополя. Хоча окупаційна адміністрація заявляє, що формування комісій з мобілізації ніяк не пов’язане із так званою «спеціальною військовою операцією», є підстави не довіряти цим заявам, зокрема через те, що мобілізація вже проводиться росією на інших окупованих територіях у східній частині України.
Крім того, росія відновила подачу води до окупованого Криму, яка була припинена після окупації півострова у 2014 році. За даними Державної екологічної інспекції, Україна втрачає 919 125 доларів США на день внаслідок такого несанкціонованого використання водних ресурсів. Тим часом, руйнування дамби на Північно-Кримському каналі завдало збитків Україні на суму не менше ніж 2 млрд. 642 млн. 945 тис. 760 гривень.
На фото: Кримський призовник Леонід Савін служив на ракетному крейсері «Москва». Жителя Алупки (за інформацією Представництва, він є громадянином України) Леоніда було призвано на військову службу 2 липня 2021 року. Зі слів його родини, він не планував підписувати контракт. Леонід був призваний після закінчення школи. Офіційно вважається безвісно зниклим. Найімовірніше, він загинув унаслідок атаки крейсера «Москва».Леонід Савін. Фото опублікувало «Настоящее время».
Російська федерація продовжує проводити свої наступальні операції по розширенню окупації української території із залученням гуманітарних, адміністративних, фінансових та матеріально-технічних можливостей Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Судячи з усього, рф розглядала південь України як потенційний колабораційний регіон, тому одразу після початку окупації почала пропонувати місцевим чиновникам перейти на її бік. Однак, зустрівши масові відмови та опір, рф вдалася до залякування деяких чинних та колишніх українських чиновників у Херсонській області та використання кадрового резерву, сформованого раніше в окупованому Криму. Це колишні українські держслужбовці, які опинилися на півострові за різних обставин. Таким чином, Крим також використовується як оперативний кадровий резерв для заповнення адміністративних посад окупаційних адміністрацій на новоокупованих територіях півдня України з метою створення видимості проросійської підтримки.
Окрім того, так званий «голова» Криму Аксьонов заявив, що так званий «уряд Республіки Крим» готовий надати всю необхідну підтримку в організації процесу видачі російських паспортів мешканцям Херсонської та Запорізької областей.
Заблоковано сигнали українських телерадіомовників, інтернет та мобільний зв’язок, а на їх частотах ретранслюються російські канали з обладнання, що розташоване у Криму. Після 2014 року Україна перерізала кабелі, які йшли з материкової частини України до Криму, але окупаційна адміністрація РФ відновила ці канали і тепер використовує їх для поширення своїх наративів, блокуючи українське телебачення, радіо, мобільний зв’язок та інтернет у Херсонській області.
Нам відомо про виділення окупованому Криму додаткових коштів із федерального бюджету рф на «соціальні потреби», «інфраструктуру» та «освіту», але фактично ці кошти йдуть на фінансування окупації Херсонщини.
Крім того, окупований Крим залучений до пропагандистської діяльності. Українських вчителів із Херсонської області планують «перенавчити» у Криму, щоб підготувати їх для роботи на тимчасово окупованих територіях за так званими російськими стандартами. А вчителів із окупованого Криму відправити працювати на тимчасово окуповані території України.
Росія використовує тимчасово окуповану Автономну Республіку Крим та місто Севастополь як хаб для перевезення та подальшої реалізації награбованих на материковій Україні товарів, а саме сільськогосподарської продукції.
Починаючи від квітня 2022 р. українські правоохоронні органи фіксують судна під російськими та сирійськими прапорами, які перевозять зерно, ймовірно, викрадене з Херсонської та Запорізької областей, до третіх країн через закриті з 2014 р. морські порти Криму. Станом на кінець червня 2022 р. Україна розслідує можливу причетність компаній із Сирії та Туреччини, які нібито закупили українське зерно, що незаконно експортується російською федерацією.
Згідно із зафіксованою правоохоронними органами та журналістами інформацією, судна з вимкненими радарами регулярно заходять до причалу найбільшого в Криму зернового терміналу «Авліта». Потім вони йдуть до Сирії або Туреччини. При цьому, російська окупаційна 3 6 адміністрація фальсифікує товаросупровідні документи, щоб «відмити» і викрадене зерно, що перевозиться.
Наприкінці травня 2022 року окупаційна влада Криму похвалилася, що збільшився потік вантажівок із Херсонської області у бік окупаційного півострова. Також окупаційна влада повідомила, що «розпочато роботу з розширення блокпостів з боку Херсонської та Запорізької областей». Тому очікується, що потік вкраденого українського зерна через кримські порти зростатиме.
Серед іншого, росія краде зерно, яке Україна мала відправляти на експорт до Африки, Азії та країн Європи. Поки що більшість запасів залишається на складах в українських морських портах, заблокованих російськими військовими.
Наразі Генеральна прокуратура України проводить розслідування вищезазначених фактів (зокрема, як можливий військовий злочин — в контексті можливого спричинення голоду на новоокупованих територіях, а також як порушення правил в’їзду та виїзду у контексті використання закритих кримських портів), але за нинішніх умов, оскільки Україна не може взаємодіяти з порушниками, вона звернулася до Туреччини дипломатичними каналами, а українська прокуратура запросила міжнародну правову допомогу колег у Туреччині.
Крадіжка зерна є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права. В умовах збройного конфлікту міжнародне гуманітарне право покладає на державу-окупанта, тобто на рф, зобов’язання щодо забезпечення нормальних умов життя цивільного населення на окупованій території. Це стосується забезпечення основних потреб: продуктів харчування, питної води, санітарно-гігієнічних умов. Крадіжка продовольства та сировини є не тільки розграбуванням національних ресурсів, але також може призвести до голодної смерті, що є забороненим методом ведення війни та військовим злочином.
Південноукраїнські області є житницею не лише для України, а й інших країн і регіонів. Але на сьогоднішній день значна частина сільськогосподарських угідь України (загалом понад 1900 тисяч гектарів) вже потребує розмінування. Оскільки Україна прагне звільнити території, окуповані російськими військами, ця площа лише збільшуватиметься. Враховуючи складність процесу розмінування, відновлення процесу вирощування зернових у Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях може тривати не один рік. Це, своєю чергою, призведе до тривалого дефіциту сільськогосподарської продукції і в подальшому.
Фото: Maxar Technologies | Пришвартований у закритому порту окупованого Севастополя корабель для завантаження зерна
Російська Федерація створила гуманітарну кризу та тероризує новоокуповані території Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Донецької областей шляхом постійних обстрілів цих територій. Таким чином, Росія створила умови, за яких особи, які опинилися в зоні активних бойових дій, не можуть виїхати в жодному напрямку, крім тимчасово окупованої Росією території, зокрема, окупованого Криму.
Складно оцінити кількість українців, які потрапили до окупованого Криму з 24 лютого, оскільки єдина доступна статистика озвучується окупаційною владою. Так, за їхніми заявами, станом на середину травня адміністративний кордон до окупованого Криму перетнули майже 154 тисячі українців, у тому числі, з окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Цих громадян України можна поділити на такі категорії:
- Ті, хто був змушений поїхати (або був переміщений) до окупованого Криму (або транзитом через нього) через гуманітарну кризу, спричинену повномасштабним вторгненням росії та окупацією нових територій на півдні України. У деяких переміщених громадян України під час перетину адміністративного кордону відібрали паспорти та видали так звані «тимчасові посвідки на проживання». У зв’язку з великою кількістю незаконно переміщених громадян України на територію Криму окупаційне Міністерство надзвичайних ситуацій звернулося до влади з проханням виключити Крим зі списку регіонів, де можуть бути розміщені переміщені громадяни, щоб звільнити готелі для туристів. Громадян України направлять до інших регіонів, переважно до Башкортостану та Удмуртії. Водночас, можемо зробити висновок, що росія зацікавлена радше у присвоєнні цим людям російського громадянства, аніж наданні їм будь-якого статусу, що передбачає соціальні гарантії та виплати. Так, 25 травня Путін підписав указ про спрощення процедури прийому до російського громадянства мешканців Запорізької та Херсонської областей України.
- Діти, незаконно переміщені з нещодавно окупованих територій до окупованого Криму чи через нього до росії. Тут так само складно оцінити, скільки дітей було вивезено до Криму та росії. Все, що у нас є, це уривчасті відомості та новини про групи дітей, вивезених до окупованого Криму. Одне можна сказати напевно: окупований Крим використовується як хаб для незаконного переміщення тисяч українських дітей, частина з яких — сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які фактично викрадені окупаційною владою. За словами радника-уповноваженого Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарії Герасимчук, станом на 1 червня «кордон у Росію та на окуповані території Росії перетнуло понад 234 тисячі дітей». Щодо інформації з окупованого Криму, то 14 травня окупаційне «Міністерство охорони здоров’я Республіки Крим» повідомило у соціальних мережах, що до Республіканської дитячої лікарні Сімферополя доставили дітей із Запорізької області. Водночас, підконтрольні кримській окупаційній владі «волонтерські організації» повідомляють про переведення тяжкохворих українських дітей.
Ще складнішою є ситуація з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Окупаційна адміністрація так само нав’язує їм громадянство рф. 30 травня Володимир Путін видав спеціальний указ про спрощений порядок надання російського громадянства дітям-сиротам з України, зокрема, із тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Цей указ стосується й дітей, які опинилися в окупованому Криму.
- Заручники, у тому числі активісти, ветерани російсько-української війни, представники органів місцевого самоврядування та представники кримськотатарського народу, які були доставлені до окупованого Криму з нещодавно окупованих територій півдня України як заручники. За даними Херсонської обласної прокуратури, станом на липень лише на Херсонщині з початку повномасшатбного вторгнення зникло безвісти або було викрадено 1431 людину. За даними слідства, 269 людей звільнено, 162 залишаються в полоні. Це лише підтверджені випадки. Джерела Представництва припускають, що не менше 600 українців незаконно утримуються у незаконних місцях позбавлення волі на Херсонщині.
Декого з цих людей відвозять до окупованого Криму, більшість із них утримується у Сімферополі та Севастополі. У Севастополі, за словами одного з постраждалих, людей тримають у бараках одного з вишів із «просто привареними до вікон ґратами». Декілька джерел повідомили Представництву, що станом на 2 травня українські військовополонені та викрадені активісти з Херсонської області утримуються у Сімферопольському СІЗО №1.
Переслідувань зазнають також кримські татари в Херсонській та Запорізькій областях. У їхніх будинках проводяться обшуки, деяких викрадають та переводять до Херсона, де звинувачують у членстві у батальйоні імені Номана Челебіджихана. Наразі Представництву відомо про 11 випадків позбавлення волі кримських татар за цими звинуваченнями. Четверо з них було затримано на Херсонщині після початку повномасштабного вторгнення та вивезено до окупованого Криму (Рустем Гугурик, Арсен Ібраїмов, Рустем Османов та Айдер Умеров). Братів Едема Асанова і Рефата Асанова також було затримано, але їм поки не пред’явлено звинувачень. Руслана Абдурахманова затримали за участь в організації «Аскер», члени якої брали участь у цивільній блокаді окупованого Криму.
Переслідування кримських татар на нещодавно окупованих південних українських територіях почалося, щойно туди ступили російські війська. Цитуємо заяву Меджлісу кримськотатарського народу від 11 квітня: «Як і в окупованому Криму з лютого 2014 року, російські окупанти систематично переслідують корінний кримськотатарський народ у населених пунктах Херсонської та Запорізької областей».
Більшість активістів, яких переводять з Херсона до Криму, зазнають жорстоких тортур, деякі з них помирають. Нам відомо як мінімум про один такий випадок, про який повідомила Медійна ініціатива за права людини.
- Військовополонені та учасники Сил територіальної оборони України.
За нашими даними, військовополонені можуть утримуватися у Сімферопольському СІЗО №1 та у Севастополі. Ці переміщення можуть здійснюватися з логістичних причин, як у випадку з українським військовослужбовцем, який був переведений з окупованої території ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей) до Росії, а потім до окупованого Криму, найімовірніше, через відсутність лікарів, здатних надати медичну допомогу в ОРДЛО.
На фото: Після 24 лютого до місцевої тероборони приєднався житель Херсона Денис Миронов. Коли місто було окуповане і збройний опір став неможливим, він почав просто передавати українській армії інформацію про дії російських військ. Дениса зрештою затримали і тримали у підвалі, де його катували: в результаті одне зі зламаних ребер пробило легеню. Невдовзі його перевели до окупованого Севастополя. Після медичного огляду Дениса госпіталізували, однак, він помер від отриманих травм.
Від 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя спостерігається серія акцій та/ або висловлювань проти повномасштабного вторгнення рф в Україну. Усі вони мають не масовий, а індивідуальний характер.
Більшість масових акцій протесту прокотилися окупованим Кримом відразу після 24 лютого, хоча прояви солідарності з материком досі відбуваються по всьому Кримському півострову: Сімферополь, Ялта, Севастополь, Керч, Феодосія, Судак та передмістя, Білогірськ, Джанкой, Євпаторія, Алушта та передмістя, Саки, Сімеїз.
Представництво зафіксувало такі формати акцій протесту та антивоєнних висловлювань: поодинокі протести, відеоролики, пости у соціальних мережах та особистих повідомленнях, антивоєнні плакати у громадських місцях, одиничні вуличні акції, висловлювання у побутових ситуаціях або приватні повідомлення, про які, ймовірно, роблять доноси треті особи, знищення російських пропагандистських матеріалів, поширення друкованих матеріалів, які спрямовані на засудження дій військовослужбовців рф на території України, та акції прямої дії проти прихильників війни.
Як правило, люди, що вдаються до таких акцій, притягаються до адміністративної відповідальності, в окремих випадках — до кримінальної. А також — зазнають тиску, як з боку спецслужб, так і «невстановлених осіб». Окрім того, з’явилася нова тенденція публікації «вибачень» активістів, які записуються на відео і потім викладаються в інтернет окупаційними силовиками (ми зафіксували не менше 3 таких випадків в окупованому Криму у травні-липні 2022 року), а також на новостворених південних територіях Херсонської області.
Більшість із цих осіб притягнено до відповідальності за статтею, яка забороняє публічні дії, спрямовані на дискредитацію збройних сил рф. Цю статтю введено до російського законодавства 4 березня 2022 року. Вона безпосередньо пов’язана з повномасштабним вторгненням росії до України та покликана покарати всіх, хто висловлюється проти повномасштабного вторгнення, зокрема на окупованих територіях. За даними ініціативи «Кримський процес», з 4 березня до 31 травня на півострові зареєстровано 76 правопорушень за цією статтею.
Крім того, кримські активісти притягаються до кримінальної відповідальності за політично мотивованими обвинуваченнями у «оскверненні тіл загиблих та їх поховань», «поширенні фейкових новин», вандалізмі, умисному знищенні чи пошкодженні майна, тероризмі.
В одній із нових справ активісту та художнику Богдану Азізову (Зізі) загрожує кримінальна відповідальність за 3 статтями КК РФ.
У перші тижні повномасштабного вторгнення рф в Україну в Херсонській області постійно проходили антивоєнні протести та мітинги, але зараз, через російський терор мирного населення та провокування гуманітарної кризи, ці акції відбуваються у партизанській формі, включаючи поширення листівок та вбивства представників окупаційних сил.
16 травня 2022 року Богдан Азізов (Зіза) облив жовто-синьою фарбою двері та фасад будівлі окупаційної міської адміністрації в Євпаторії та кинув у будівлю коктейль Молотова на знак протесту проти повномасштабного вторгнення росії в Україну. Того ж дня його затримали окупаційні правоохоронні органи. Близькі друзі та родичі Богдана підозрюють, що його катували та погрожували, що призвело до запису так званого відеозізнання, опублікованого місцевими пропагандистськими медіа. Він був оштрафований за статтею 20.3.3 КоАП РФ, а також звинувачений за кримінальними статтями — в умисному знищенні чи пошкодженні майна, тероризмі та вандалізмі.
На фото: Окупаційна міськрада Євпаторії після акції Богдана Зізи, Джерело: Telegram-канал «Кримський вітер»
Крім переслідування тих, хто висловлюється проти війни, під вартою перебувають громадяни України, затримані до повномасштабного вторгнення за політичними мотивами. За даними Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, станом на 15 липня 2022 року 138 громадян України кримського походження було ув’язнено з політичних мотивів та затримано росією або на території окупованого півострова, або вже незаконно переміщено на територію російської федерації. Із 138 ув’язнених 105 є кримськими татарами.
Консульства України призупинили свою діяльність у рф у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення, і з цієї причини консули не можуть бути присутніми на судових засіданнях, що позбавляє наших громадян можливості отримувати належний захист та представництво.
Масштаби політичних переслідувань очевидні, якщо подивитися на вироки, винесені у таких справах, починаючи від вересня 2021 року. А саме — засуджено 28 громадян України, майже всі кримські татари: Сейтумер Сейтумеров (17 років колонії суворого режиму), Осман Сейтумеров (14 років колонії суворого режиму), Рустем Сейтмеметов (13 років колонії суворого режиму), Амет Сулейманов (12 років колони), Владислав Єсипенко (6 років колонії суворого режиму), Різа Іззетов (19 років колонії суворого режиму), Ремзі Бекіров (19 років колонії суворого режиму), Раїм Айвазов (17 років колонії суворого режиму), Шабан Умеров (18 років колонії суворого режиму), Фарход Базаров (15 років колонії суворого режиму), Акім Бекіров (14 років колонії суворого режиму), Сейтвелі Сейтабдієв (14 років колонії суворого режиму), Рустем Сейхалілов (14 років колонії суворого режиму), Ескендер Сулейманов (15 років колонії суворого режиму колонії), Асан Яніков (15 років колонії суворого режиму), Тимур Ялкабов (17 років колонії суворого режиму), Ленур Сейдаметов (13 років колонії суворого режиму), Еміль Зіядінов (17 років колонії суворого режиму), Мустафа Джемілєв (2 роки умовно), Тофік Абдулгазієв (12 років колонії) , Владлен Абдулкадиров (12 років колонії суворого режиму), Ізет Абдуллаєв (12 років колонії суворого режиму), Меджит Абдурахманов (12 років колонії суворого режиму), Білял Аділов (14 років у колонії суворого режиму), Азамат Еюпов (17 років колонії суворого режиму), Ісмет Ібрагімов (19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, з першими 5 роками в тюрмі та обмеженням волі на 2 роки після звільнення), Ернест Ібрагімов (13 років колонії суворого режиму з першими 3,5 роками у в’язниці та ще 1 роком обмеження свободи пересування на волі), Олег (Алі) Федоров (13 років колонії суворого режиму з першими 3,5 роками у в’язниці та ще 1 роком обмеження свободи пересування на волі).
Одним із найяскравіших таких кейсів є випадок із громадянином України та представником кримськотатарського народу Наріманом Джеляловим, українським кримськотатарським політиком, політологом, журналістом та заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу. Його затримали у вересні 2021. Представництво вважає, що справжньою причиною переслідування стала його участь у саміті Кримської платформи у серпні 2021 року. Він був єдиним представником тимчасово окупованого Криму, який брав участь, і через десять днів після саміту був заарештований. Також окупаційна прокуратура долучила до матеріалів його справи як доказ його провини текст виступу Нарімана Джелялова, підготовлений ним для участь в саміті Кримської платформи.
Крім того, на даний момент затримано 14 кримських журналістів, у тому числі, громадських журналістів і блогерів, деякі вже відбувають покарання. Більшість із них — кримські татари, а саме — Осман Аріфмеметов, Марлен (Сулейман) Асанов, Асан Ахтемов, Ремзі Бекіров, Олексій Бессарабов, Дмитро Штибліков, Ірина Данілович, Владислав Єсипенко, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Сейран Салієв, Сейран Салієв, Рустем Шейхалієв. Більшості з них висунуто звинувачення в тероризмі, хоча жодних насильницьких дій вони не вчиняли і не планували.
Також 26 травня 2022 року були заарештовані незалежні кримськотатарські адвокати Назім Шейхмамбетов, Айдер Азаматов та Еміне Авамілєва, а Едема Семедляєва оштрафовано. Від початку окупації Криму 14 ці адвокати надають юридичну допомогу жертвам політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної адміністрації. Це не перший арешт незалежних кримських адвокатів, але це перший випадок саме групового арешту правозахисників.
Фото: Наріман Джелял у підконтрольному росії Сімферопольському суді 6 вересня 2021 року.
Фото кримськотатарської активістки Ельмаз Акімової, 6 вересня 2021 року
У Криму регулярно проводяться пропагандистські заходи для виправдання повномасштабної агресії рф проти України та спотворення картини подій на материковій Україні.
За інформацією від громадян України з тимчасово окупованого Криму, адміністрації шкіл примушують співробітників проводити пропаганду серед дітей та виправдовувати війну проти України. Вимагають «грамотно і правильно донести причини та цілі спеціальної військової операції дітям», «записувати відеозвернення на підтримку армії та президента» тощо. Вчителі зобов’язані вишиковувати дітей в коридорах або на вулиці та змушувати співати гімн росії, проводити класні години й розповідати дітям про «героїв війни». У соціальній мережі «Одноклассники» вимагають ставити вподобання до відео та публікацій, де підтримується так звана «спецоперація» і все з нею пов’язане. При цьому, у випадку невиконання керівництво погрожує таким вчителям адміністративними стягненнями. Примушують кожного здавати не менше 1000 рублів на гуманітарну допомогу, яку потім начебто передають на нові тимчасово окуповані території, зокрема до Херсонщини.
У кримськотатарських класах, за словами учасників навчального процесу, встановлюють відеоспостереження та прослуховування. Директори або їхні заступники особисто контролюють наявність класних годин у кримськотатарських класах і перевіряють, як розповідають дітям про «патріотизм», «про подвиги нових героїв», як знають напам’ять гімн рф і т.д. Примушують дітей до участі у флешмобі «Мені не соромно бути росіянином» та вимагають вивчити та розповісти вірш, записати відео та викласти у соцмережі. На зборах вчителів директори пояснюють, що це «ідеологія держави», яку мають доносити вчителі.
У кримських школах наявні обов’язкові уроки пропаганди, так звані «уроки новітньої російської історії», метою яких є виправдання агресії проти України та масового обстрілу українських міст. Інститут стратегії розвитку освіти російської академії освіти випустив керівництво до навчального модуля «Введення в новітню історію росії», схвалене навчально-методичним об’єднанням із загальної освіти.
Також нову версію «Новітньої історії Росії» вже розіслано вчителям для навчання дев’ятикласників.
Серед іншого, програми цих курсів включають теми «возз’єднання Криму з Росією» та визнання Кремлем «ДНР» та «ЛНР».
*Основні запити кримчан стосуються українських документів що посвідчують особу та ухилення від призову до російської армії
До Представництва продовжують надходити звернення від жителів окупованого Криму. Серед ключових запитів — питання, пов’язані з перетином кордону третіх країн через проблему з документами (наразі Представництво спільно з МЗС працюють над вирішенням цієї проблеми), як уникнути призову до збройних сил росії, а також як виїхати з Кримського півострова.
Фото: Презентації з подібними слайдами включено до нових шкільних програм