23 Травня 2025

Обличчя спротиву: історія кримського татарина Арсена Абхаїрова

Життя до ув’язнення
Арсен Ремзієвич Абхаїров народився 12 жовтня 1985 року в місті Бекабад Ташкентської області Узбекистану в родині кримських татар, незаконно депортованих радянським режимом з Криму у 1944 році. У 1992 році його родина повернулася до півострова та оселилася в селі Амурське Курманського району. Арсен навчався в місцевій школі, а згодом — у гімназії в селищі Біюк-Онлар.

У жовтні 2015 року Арсен одружився, у подружжя народилося двоє дітей: донька Медіне та син Емір. До затримання він займався підприємництвом, зокрема, торгівлею сільськогосподарською продукцією.

Переслідування
14 лютого 2019 року в тимчасово окупованому Криму відбулися чергові масові обшуки окупантів, під час яких Арсен Абхаїров та ще двох кримських татар — Рустема Емірусеїнова та Ескендера Абдулганієва.

6 листопада того ж року так званий районний “суд” міста Сімферополя ухвалив рішення про продовження терміну тримання під вартою для всіх трьох обвинувачених. Згодом, 29 грудня, окупаційний “суд” повторно подовжив запобіжний захід, залишивши незаконно затриманих кримських татар за ґратами попри відсутність обґрунтованих підстав і доказів провини. 

Врешті, 3 листопада 2020 року суд російського ростова-на-дону засудив його до 13 років позбавлення волі, з яких перші два роки — у в’язниці, решта — в колонії суворого режиму.

За ґратами
У незаконному утриманні політв’язень страждає на варикозне розширення вен і потребує стоматологічного лікування, проте адміністрація тюремної установи не надає йому належного медичного обслуговування.

Із січня 2024 року Арсен утримувався в колонії №8 в місті улан-уде, республіка бурятія, рф, за понад 7000 км від Криму. Він двічі подавав до суду позови з вимогою переведення ближче до дому. 

У вересні 2024 року окупаційний “суд” визнав відмову у переведенні немотивованою. 21 квітня 2025 року його етапували до колонії в російській чувашії — вона розташована на відстані близько 2000 км від Криму, що значно ближче, однак усе ще є серйозною перешкодою для регулярних побачень із рідними.