Перша панельна дискусія в межах Другої Чорноморської безпекової конференції

Під час першої панельної дискусії “Стратегічний огляд безпекової ситуації в Чорному та Азовському морях, перспективи та майбутнє” виступили старший викладач кафедри безпекової політики та стратегії Шведського університету оборони, колишній командувач збройними силами Багатопрофільної комплексної місії ООН по стабілізації в Малі Денніс Ґілленспорре; Головний інспектор Міністерства оборони України Адмірал Ігор Воронченко; Маршал Королівських ВПС Британії у відставці, старший науковий співробітник “Policy Exchange”, колишній генеральний директор Академії оборони Об’єднаного стратегічного командування Едвард Стрінгер; Віце-адмірал (у відставці), колишній заступник командувача Військово-морського командування ОЗС НАТО (2020-2023) Дідьє Піатон. Модератор дискусії — голова правління Центру оборонних стратегій, колишній міністр оборони України (2019-2020) Андрій Загороднюк. 

За тим, що сьогодні відбувається в Чорному морі, варто спостерігати щоденно, позаяк це впливає на архітектуру глобальної безпеки не тільки у регіоні Чорноморського басейну. Таку думку висловив голова правління Центру оборонних стратегій, колишній міністр оборони України (2019-2020) Андрій Загороднюк у ході обговорення під час Другої Чорноморської безпекової конференції Міжнародної Кримської платформи. 

Ми віримо, що те, що відбувається в Чорному морі зараз, має важливість для для загальної морської безпеки, глобальної морської безпеки. І ми також віримо, що за цим процесом варто спостерігати щоденно, адже він впливає на архітектуру глобальної безпеки не тільки у регіоні Чорноморського басейну

– наголосив Андрій Загороднюк.

У світовій історії багато прикладів, коли країна з меншою кількістю ресурсів, завдяки асиметричним діям, може перемогти більшого супротивника. Зараз Україна демонструє саме такий підхід, що зайвий раз підкреслює необхідність продовження, якщо не збільшення міжнародної військової допомоги Україні.

Про це заявив Денніс Ґілленспорре, старший викладач кафедри безпекової політики та стратегії Шведського університету оборони, колишній командувач збройними силами Багатопрофільної комплексної місії ООН по стабілізації в Малі.

Коли ми говоримо про партнерів для України, необхідно розглядати і окремих виробників, а не лише країни, щоб вони підтримали український супротив. Вважаю, що тут потенціал набагато більший, ніж те, чим нам вдалося поки що скористатись

— сказав він.

Він додав, що світова спільнота також має обмежувати здатність Росії використовувати її порти у війні проти України: “Якщо ми побудуємо потужні спроможності для захисту не лише неба України, але і її морських портів – це буде крок у правильному напрямку”.

Аби протидіяти Росії, зокрема в Чорноморському регіоні необхідно вжити певних кроків. На цьому наголосив Головний інспектор Міністерства оборони України Адмірал Ігор Воронченко.

Отже, що потрібно зробити безпосередньо в Чорноморському регіоні. На мій погляд, ми маємо зробити більшу зону А2, яка б забороняла нарощувати зусилля як з Каспійського моря, так і з інших судноплавних шляхів на материковій частині країни. Так, там є вирішальні точки, які потребують подавлення. Це відповідне придушення комунікаційних шляхів, логістики, а також таких чутливих технологій, які зараз заважали б Росії просуватися в будівництві нових засобів ураження і нових бойових систем

— зазначив він. 

За словами Ігоря Воронченка, це – ключовий напрямок, і він вимагає швидкого вирішення, щодо того, яким способом діяти.

Водночас він акцентував і на засобах ураження противника.

“По-друге, що стосується безпосередньо засобів ураження. Як кажуть, нове – це добре забуте старе. Отже, є багато засобів морського ураження противника – ті ж самі торпеди, ті ж самі міни, які можуть застосовуватися на дальніх кордонах, де Росія ще поки домінує. І, як я вже казав, це має носити комплексний характер поєднання нових способів та засобів застосування для того, щоб добитися якомога більшого ефекту, який спрацював би. Думаю, на населення Росії це мало впливає, тому що у них там «хвороба» дуже тяжка і, думаю, невиліковна. Але на прийняття рішення стратегічного командування, військово-політичного керівництва країни, так, воно могло б вплинути”,

– пояснив Ігор Воронченко.

Попри те, що у світі побутує думка, що основні елементи війни – це повітряні сили та сухопутні війська, однак, не можна виключати і нову природу ведення війни – асиметричну. Коли, наприклад, з повітря успішно можна завдавати удару по флоту.

Про це сказав Маршал Королівських ВПС Британії у відставці, Едвард Стрінгер, старший науковий співробітник “Policy Exchange”, колишній генеральний директор Академії оборони Об’єднаного стратегічного командування.

Наше завдання зрозуміти, як ми зможемо успішно атакувати російський флот наявними силами та засобами, особливо у Криму. Якщо ми чітко продумаємо, як новітні технологічні рішення можна використати в Чорноморському регіоні задля проведення успішної боротьби з російським флотом, то це те, що вже потрібно зробити

— заявив Едвард Стрінгер.

Він додав, що ситуація на морі дуже змінилася, вже країни не будують великотоннажні суда, щоб мати потужний флот. Основу флоту тепер складають технології.

Віце-адмірал (у відставці) Дідьє Піатон зауважив:

Присутність і підтримку партнерів треба відчувати щодня. Це яскраво продемонстрували події в Ізраїлі вчора. Я сподіваюсь, що така сама підтримка буде і в України в Чорному морі