Підсумки конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”
В період з 14 по 16 жовтня в Києві відбулася масштабна подія, яка зібрала представників з різних куточків світу на міжнародній конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”.
Участь в заході взяли представники експертного, наукового, громадського середовища з Індії, Індонезії, Катару, Малайзії, Нікарагуа, Уругваю, Кенії, Філіппін, Туреччини, Австрії, Естонії, Італії, Аргентини, Мексики, Колумбії, Судану, Чилі, ПАР, Вірменії, Бразилії, Лівії, Гани, представники опозиції уряду Ірану та Сирії, які мешкають за межами цих країн та ін.
Загалом, конференція об’єднала понад 300 учасників, які брали участь як особисто, так і в онлайн-форматі. До панельних дискусій долучилось 35 визначних спікерів з країн Азії, Африки, Латинської Америки, які ділилися своїм досвідом та експертними знаннями з аудиторією.
Конференція відбулася за ініціативи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим. Ця ідея була підтримана та реалізована партнерами з громадського сектору, зокрема ГО “Міжнародний центр Української Перемоги”, “Медійна ініціатива за права людини”, Українською Гельсінською спілкою з прав людини, “Міжнародне партнерство за права людини, “Центр прав людини ZMINA”, “Коаліція “Україна. П’ята ранку” за підтримки Офісу Кримської платформи. Представництво разом з ними активно долучалось до організації заходу.
Під час церемонії відкриття виступили Перша віцепрем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Постійна Представниця Таміла Ташева, Спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Максим Субх, Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, Лауреат Нобелівської премії з літератури 2021 Абдулразак Гурна, лауреатка Нобелівсьої премії миру 2011 Тавакуль Карман та лауреатка Нобелівської премії миру 2022 Олександра Матвійчук.
Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева подякувала учасникам із різних країн, які подолали довгий шлях заради цього заходу. Пані Таміла наголосила на важливості об’єднання різноманітних секторів українського суспільства на конференції – там зібралися представники державного сектору та громадських організацій, завдяки яким проведення міжнародної конференції такого рівня стало можливим.
«Важливо усвідомлювати, що деокупація це не лише про повернення території – у першу чергу це про повернення наших людей. Наші громадяни повинні мати право та можливість повернутися у свої домівки в Криму», – зазначила Постійна Представниця України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.
В рамках конференції відбулося 9 дискусійних панелей, де учасники обговорювали низку актуальних питань, що стосуються викликів, пов’язаних з російською агресією в Україні та окупацією Криму. Кожна панель принесла унікальні погляди та інсайти, що стали основою для подальших обговорень та діалогу між представниками країн Азії, Африки, Латинської Америки та України.
Зокрема, в першій панельній дискусії на тему “Мирний план для України. Глобальний контекст повномасштабної агресії Росії проти України” взяли участь заступник Керівника Офісу Президента України – Ігор Жовква, колумбійська журналістка – Каталіна Гомес Анхель, директор Центру європейських досліджень Університету Чилі – Пауліна Астроза, спікер з Катару, Д-р Омар Ашур – професор безпеки та військових досліджень в Дохійському інституті післядипломної освіти, засновник і голова Спільноти зовнішньої політики Індонезії (FPCI), віце-міністр закордонних справ Індонезії (2014) і посол Індонезії в США (2010-2013) – Д-р Діно Патті Джалал, а також онлайн до дискусії долучився представник ПАР, директор Фундації Брентхерста – Д-р Грег Міллс. Модераторкою дискусії виступила Ольга Айвазовська, Голова правління Громадянської мережі ОПОРА, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги.
На початку Ігор Жовква наголосив на хибності поширеного твердження, що Україна нібито не хоче миру, на противагу Росії. Заступник Керівника Офісу Президента України підкреслив, що українська сторона прагне миру, але не на тих умовах, які пропонує Росія, адже агресору потрібне замороження конфлікту. Наступною слово взяла пані Каталіна Гомес Анхель підкреслила важливу роль журналістики у поширенні слова правди щодо війни, яку розпочала Росія проти України, наголосивши на тому, що журналісти повинні не просто робити репортажі, а показувати історію цієї війни від імені військовослужбовців та від імені простих людей, що страждають через російську військову агресію.
Доктор Ашур зазначив, що методи, які використовувала Росія при спробі анексії Криму, дуже схожі на методи, що зазвичай використовує ІДІЛ. Вони базуються на дестабілізації ситуації на території, яку планують захопити. Пані Пауліна Астроза, представниця Чилі, проаналізувала динаміку зміни позиції різних латиноамериканських країн щодо війни Росії проти України, зазначивши, що війна почалася у 2014 з окупації Криму, і Чилі була однією з перших латиноамериканських країн, хто засудив дії Росії майже 10 років тому. За словами пані Астрози, латиноамериканські країни поважають міжнародне право, та мир має бути обов’язково встановлений, але не за будь-яку ціну.
Доктор Діно Патті Джалал зазначив, що після вторгнення Росії до України, певний час у їхньому сприйнятті це могло виглядати як нібито “сутичка між Заходом та Росією”, але це не так. І саме тому важливо залучати до дискусії країни Глобального Півдня. Доктор Грег Міллс з Південно-Африканської Республіки приєднався до дискусії за допомогою відеозв’язку, презентувавши погляд африканських країн на ситуацію в Україні. Доктор Грег Міллс наголосив, що у більшості африканських країн позиція народу не завжди збігається з офіційною позицією їхньої влади щодо оцінки ситуації в Україні. В той час як представники влади можуть підтримувати Росію або ж займати нейтральну позицію, громадяни африканських країн залишаються на стороні України.
Друга панельна дискусія під назвою «Глобальна продовольча безпека: як забезпечити продовольством світ з-під російських ракет та в умовах екоциду» була присвячена актуальним викликам у сфері сільського господарства України в часи війни.
Роль модераторки виконувала Ганна Гопко. В ролі спікерів виступили: Вадим Світлов – голова фермерського господарства «Свєтлова» в Сумській області; Сергій Леонов – голова ТОВ «Рови Агро» в Чернігівській області, яке працює в умовах постійних обстрілів з боку Росії та пережило окупацію; Йорюк Ишик – геополітичний аналітик, засновник Bosphorus Observer, позаштатний науковий співробітник Інституту Близького Сходу у Вашингтоні; Арібель Контрерас Суарес, співробітниця аналітичного центру COMEXI, аналітикиня з глобальних питань з Мексики; філіппінський консультант з управління бізнесом та змінами – Монсі Серрано; Павло Панасюк – український інноватор у сфері сільського господарства.
Перший компонент дискусії охоплював розмову з українськими фермерами та трейдерами, під час якої вони розповіли про втрати своїх господарств за час окупації, а також поділилися своїми поглядами на майбутні сценарії відбудови економіки. Другий компонент цієї панельної дискусії був присвячений впливу повномасштабної російської агресії на продовольчу безпеку у світі. До обговорення долучилися експерти з України, Туреччини, Філіппін та Мексики.
Третя панельна дискусія була зосереджена на колоніальному минулому та сьогоденні країн світу, деколонізаційних діях та намірах крізь призму повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В рамках дискусії дослідник історії Криму і кримських татар та викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія” Мартін-Олександр Кислий нагадав, що Росія не вперше окуповує і чинить геноцид в Україні, а перша окупація Кримського півострова відбулася в 1783 році. Голова правління Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош додала, що історики вважають, що війна за звільнення від російського колоніалізму триває вже 300-400 років. А Алім Алієв, кримськотатарський активіст та заступник генерального директора Українського інституту при Міністерстві закордонних справ України, розповів про історію російської колонізації кримських татар. Зокрема, Алім Алієв нагадав, що в Криму мешкало 95% кримських татар від загальної кількості населення ще до ліквідації Кримського ханства і приєднання Криму до Російської імперії. Проте зараз мешкає 13%. В ХІХ столітті кримські татари жили більше за кордоном, ніж в Криму, а в ХХ столітті відбулася радянська депортація кримських татар з Криму.
Головний виконавчий директор Agape Humanitarian Outreach Мордекай Тіомбіано Ломпо, який також є керівником Групи демократичного тиску “Повстань, Гано” та провідний керівник групи політичних активістів “Справедливість для Гани” висловив впевненість, що російсько-українська війна закінчиться перемогою України, і виключно завдяки цьому настане мир. Він також зазначив, що якщо Україна не боротиметься, то Росія продовжить воєнну експансію і на інші країни.
Пані Ботакоз Касимбекова підтримала тезу, що вторгнення росіян в Україну є фашистським вторгненням, і що Росія зараз “карає за деколонізацію” Україну. А також наголосила, що українське бачення Росії є дуже корисним для всього світу.
“Що Україна може зробити найкраще? Вона може перемогти в війні. Якщо це буде – інше ми зробимо!” – сказав Марат Ільяcов, додавши, що Україна своєю перемогою може допомогти народам, які зараз перебувають в російській окупації, дати імпульс до деколонізації.
Слід також зазначити, що пан Фелікс Алехандро Марадіага Бландон під час заходу запропонував створювати демократичні “глобальні екосистеми” для протидії сучасним формам імперіалізму.
Другий день міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the south” розпочався з четвертої панельної дискусії на тему “Новий міжнародний правопорядок: Як знайти інструменти для захисту миру та безпеки в майбутньому”.
Спікерами виступили: Фелікс Марадіага – академік, колишній кандидат у президенти й президент Фонду свободи Нікарагуа; Антон Кориневич – Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, український юрист, що спеціалізується на міжнародному публічному праві, міжнародному гуманітарному та міжнародному кримінальному праві; Леопольдо Лопес – венесуельський політичний лідер, продемократичний активіст і лауреат премії Сахарова; Моссаад Мохамед Алі Моссаад – виконавчий директор Африканського центру досліджень справедливості та миру (ACJPS) з Судану; Араїк Газарян – вірменський правозахисник. В онлайн-форматі до обговорення доєднався Річард Голдстоун – суддя Конституційного суду Південно-Африканської Республіки у відставці, колишній Головний обвинувач Міжнародних кримінальних трибуналів ООН по колишній Югославії та Руанді. Модераторкою дискусії виступила Оксана Коваленко.
Під час панельної дискусії учасники обговорили проблематику дії чинного міжнародного права та його інструментів, які не можуть надати гарантій безпеки в сучасних умовах; експерти з Венесуели, Вірменії та Судану поділилися власним досвідом роботи з Міжнародним кримінальним судом, а також обговорили важливість Формули миру Президента України Володимира Зеленського.
Спікери п’ятої панельної дискусії обговорили стан енергетичної безпеки у світі. Панель “Енергетична безпека: як повномасштабне російське вторгнення вплинуло на енергетичну безпеку в усьому світі та як спільно подолати наслідки” була сфокусована на прикладах російських атак на українські цивільні ядерні об’єкти та енергетичну інфраструктуру, а також на терористичному захопленні Росією найбільшої атомної електростанції в Україні та Європі – Запорізької АЕС.
В рамках дискусії Вікторія Войціцька, директорка з адвокації питань енергетики у Міжнародному центрі української перемоги (ICUV), зауважила, що хоч політична воля світових союзників України, як видається, поки страхує Україну від застосування Росією тактичної ядерної зброї проти неї, проте жоден з союзників не має спроможності вирішити проблему захоплення українських АЕС росіянами.
Виступ членкині Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Ольги Бабій, був зосереджений на необхідності змінювати міжнародні правила безпеки в питаннях поводження з ядерними об’єктами у випадку їх захоплення. На її думку, механізми міжнародного права в таких випадках не працюють під час війни. Безкарність Росії після її терористичних атак на українські ядерні об’єкти дає сигнал всім терористам світу діяти так само, – наголосила членкиня української державної Комісії.
Оксана Іщук, виконавча директорка Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” додала: “Європа надзвичайно сильно залежна від російського ядерного палива. Так само як і Америка. І дуже багато атомних об’єктів функціонують саме завдяки російському паливу.” Крім цього, Оксана Іщук нагадала про проблему блокування санкційних пакетів проти Росії деякими її європейськими союзниками.
Олівер Делла Коста Штункель, політичний аналітик та професор Школи міжнародних відносин Фонду Гетуліу Варгаса (FGV), погодився, що позбуття залежності від російського енергетичного фактора потребуватиме часу, а також зазначив, що хоч Бразилія і засуджує російську воєнну агресію, але при цьому прагматично збільшує власну залежність від російської нафти. Інші країни, за його словами, взагалі зайняли вичікувальну позицію щодо війни через залежність власних економік від російських енергоносіїв.
Спеціалістка з ядерної безпеки та генеральна директорка Інституту досліджень миру і конфліктів (IPCS) Рухі Неог висловила думку, що політичні рекомендації в поміч Україні легко казати, але важко реалізувати. В рамках дискусії пані Рухі Неог також зазначила, що експерти з ядерної безпеки зазвичай не взаємодіють між собою. І наголосила, що вважає сьогоднішній час слушним, щоб таку співпрацю почати.
Доктор Джан Касапоглу, старший науковий співробітник Інституту Хадсона та директор з питань оборонних досліджень Центру досліджень економіки та міжнародної політики (EDAM), висловив впевненість, що російські напади і бойові дії на ЗАЕС і ЧАЕС хоч і є безумством, але відповідають воєнному плану Росії.
Завершальна панель другого дня конференції мала назву «Переосмислення міжнародного порядку денного у сфері безпеки та розвитку: стійкість та відновлення України, а також співпраця Південь-Південь».
Модератором та учасником дискусії виступив науковий співробітник ICDS в Таллінні – Іван Кліщ, а спікерами: Армі Чанна – засновник і президент Індійсько-української торгово-промислової палати (IUCCI); Бренда Естефан – мексиканська аналітикиня з міжнародних відносин; Маріо Перейра Гармендіа – доцент юридичного факультету Університету Наварри з Уругваю; політична редакторка Nation Media Group із Кенії – Розелін Ндісі Обала; колишня пані-посол Аргентини в Україні, Генеральна секретарка Аргентинської ради міжнародних відносин (CARI) – Ліла Ролдан Васкес.
Експерти з країн Латинської Америки, Африки, Індії та Естонії мали нагоду висловитися з приводу перспектив розвитку стійкої глобальної архітектури безпеки, регіональної співпраці та можливих загроз для цих процесів. Під час дискусії учасники погодилися, що війна Росії проти України несе наслідки й загрозу для всього світу, оскільки важко передбачити наступну жертву держави-агресорки – нею може стати будь-яка країна.
Сьома панельна дискусія в рамках міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the south» була присвячена темі «Група Вагнера» як виклик правам людини в усьому світі: У пошуках рішення для притягнення до відповідальності». Перед початком основної частини обговорення Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини та модераторка дискусії, запросила до слова координаторку МІПЛ Тетяну Катриченко, яка презентувала проміжний звіт діяльності Групи Вагнера під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Пані Катриченко навела приклади воєнних злочинів, що вчинялися представниками Групою Вагнера не лише проти українських військових, а й цивільних громадян.
Першим зі спікерів слово взяв Мазен Дарвіш, представник Сирійського центру ЗМІ та свободи слова, який ініціював справу проти Групи Вагнера. Пан Дарвіш зазначив, що вагнерівці відкрито ідентифікують себе як росіяни. Також він розповів про злочини Групи Вагнера проти цивільного населення в Сирії під час вторгнення Росії на території цієї країни. Про діяльність вагнерівців на території Африки розповів Умару Пол Коалага, засновник Інституту стратегії та міжнародних відносин (ISRI) з Буркіна-Фасо. За його словами, в Африці вагнерівці переслідують не лише військові, але й комерційні цілі, намагаючись узяти під контроль родовища корисних копалин і підприємства.
Армандо Армас, венесуельський юрист, активіст і політик, член Національної асамблеї Венесуели, поділився своїм досвідом викриття діяльності Групи Вагнера у Венесуелі. Він розповів, що Росія підтримує відносини з Венесуелою не лише на стратегічному, а й на тактичному рівнях.
Максим Тимочко з юридичного департаменту Міністерства оборони України порушив питання правового статусу вагнерівців в Україні в контексті притягнення їх до відповідальності за воєнні та інші міжнародні злочини, які вчинені в Україні з 2014 року.
Доктор Сорча Маклеод, дослідниця в галузі прав людини, яка брала участь у розробці Документу Монтре та Міжнародного кодексу поведінки приватних постачальників послуг безпеки, додала кілька тез для пояснення проблематики правового статусу вагнерівців. На її думку, оскільки вагнерівці беруть участь в російсько-українському збройному конфлікті, то в розумінні Женевських конвенцій їх можна вважати найманцями, бо мова йде про конфлікт між двома державами. Водночас доктор Маклеод пропонує вважати вагнерівців proxy-силою в тих країнах, де конфлікт має ознаки внутрішнього.
Восьма дискусія про мусульманські народи, які стали жертвами або російського колоніалізму та імперіалізму, або ж російської дезінформації та політичного впливу відбулася під час панелі на тему “Вплив російської агресії на мусульманські спільноти. Потенціал для глобальної солідарності”.
Муфтій Криму, голова Духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов під час свого вступного виступу заявив, що Росія повільно вбиває кримськотатарський народ. Він нагадав про влаштовані російською державою депортації, вбивства та зникнення безвісти кримських татар на початку окупації півострова, і сотні дітей, які через це залишились без батьків. А також Муфтій висловив впевненість в тому, що раз “війна почалася саме з Криму”, то “війна має закінчитися теж в Криму”.
Арсен Жумаділов зазначив, що всередині Росії мусульман теж переслідують і обмежують свободу їх віросповідання. Голова сирійської діаспори в Києві та директор Української медико-гуманітарної фундації Об’єднання організацій з надання медичної допомоги та догляду (UOSSM) Мохаммад Зайдіє, підтвердив що війна в Україні — не єдина війна, яку Росія веде проти мусульман. Так, в 2015 році російська держава офіційно вступила у війну в Сирії, через що загинуло близько 1,5 мільйонів людей, а 7-8 мільйонів стали біженцями. Причому суто через дії Росії, за інформацією пана Зайдіє, в Сирії загинуло більше 11 тисяч сирійців, більше 1,5 тисяч яких — жінки, а 2 тисячі — діти.
“Перемога завжди за правдою, а правда за Україною!” — заявив Діалло Ісса Садіо, президент Африканської ради в Україні, член громадської ради при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті, а також член відповідної експертної ради при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. Також висловив впевненість, що перемоги України у війні лишилося недовго чекати.
Генеральний секретар Мусульманського молодіжного руху Малайзії (ABIM) Мохаммад Фазріл Бін Мохд Салех зазначив, що відносно мало мусульман взагалі знають щось докладно про російсько-українську війну та історію російсько-українських стосунків. Тому в Південно-Східній Азії потрібно пояснювати, що Україна ніколи не мала своїх колоній, а мусульмани України, в окупованому Криму зазнають російських репресій.
Панельна дискусія на тему “Глобальні ліві про глобальну війну: ідеології, солідарність та активізм” завершила міжнародну конференцію “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”.
Спікерами дискусії виступили: Мануель Ферес Гіль – чилійський журналіст, співавтор книги “Багатолика Україна: ще один погляд на землю, людей та культуру”; Олексій Гарань – професор Університету “Києво-Могилянська академія”, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи”; Кавіта Крішнан – індійська активістка та феміністка; Лейла Аль-Шамі – сирійська письменниця, активістка, авторка книги “Палаюча країна: сирійці в революції та війні”; Саміра Ардалані – іранська правозахисниця. Модерувала дискусію Марія Шинкаренко, наукова співробітниця Інституту наук про людину.
Учасники говорили про недостатню підтримку з боку прихильників “лівих” поглядів у боротьбі проти російського імперіалізму. Також спікери погодилися, що сьогодні існує необхідність поширення інформації саме про Україну як окрему державу, а не в контексті колишнього Радянського Союзу. Учасники дискусії закликали повернутися до основоположних принципів та врахувати, що мовчазна реакція – це теж позиція, за яку люди мають нести відповідальність.
Крім того, конференція включала сайд-івенти, які дозволили учасникам поглибити своє розуміння Кримського півострову та викликів, що постали перед українцями через російську агресію. Зокрема, під час сайд-івентів розглянулись наступні теми: вплив війни та насильства під час неї на жінок різних країн, притягнення злочинців до відповідальності та відновлення правосуддя щодо найтяжчих злочинів, які вчиняються в Україні та за її межами. Також в рамках конференції учасники відвідали Центр захисту прав дитини. Метою заходу було ознайомлення міжнародних гостей із ситуацією з порушенням прав дітей внаслідок агресії Росії проти України, а ще висвітлення персоналізованих історій дітей, які постраждали внаслідок війни.
Міжнародні гості змогли відвідати й культурний захід в ресторані кримськотатарської кухні – Мусафірі, який став чудовим способом для учасників ближче ознайомитися з традиціями корінних народів Криму.
Доречно відмітити, що всі дні конференції її простір наповнювали надзвичайні роботи українських митців – Марії Куліковської та Юрія Нікітіна. Ці праці справили надзвичайне враження на міжнародних гостей та допомогло їм ще більше зануритись в проблематику наслідків війни, яку розгорнула Росія, історію України, спорідненість взаємодії кримськотатарського та українського народів.
В одному з трьох днів конференції учасники долучились до екскурсії визначними історичними місцями центру Києва. Зокрема, міжнародні гості побували на Михайлівській площі, Хрещатику та відвідали національний заповідник “Софія Київська” – пам’ятку української архітектури та монументального живопису. Також учасники зустрілись із волонтеркою Татою Кеплер, яка з 2014 року займається напрямком медичної допомоги військовим.
Останній день конференції, 16 жовтня, завершився церемонією закриття, під час якої виступили Керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак та Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик та подякували міжнародним спікерам за візит до України, які подолали тисячі кілометрів, щоб прибути до Києва та подискутувати на надзвичайно важливі теми. Марія Томак та Тетяна Печончик наголосили, що це тільки початок співпраці України та країн Азії, Африки, Латинської Америки, адже надалі ми будемо ще більш об’єднаними.
Ця конференція стала чудовою можливістю обміну ідеями та досвідом з представниками різних країн та культур і допомогла закласти основи для співпраці та розбудови міжнародних зв’язків з країнами Глобального Півдня у різних галузях. Всі учасники конференції як з України, так і з різних країн світу відзначили важливість та унікальність цієї події.
Ми віримо, що обмін ідеями та досвідом, який відбувся під час конференції, матиме значущий вплив на подальший розвиток міжнародних відносин, закріплення суб’єктності України та сприятиме вирішенню глобальних викликів, що стоять перед сучасністю в контексті протистояння демократичних сил авторитарним режимам.
