26 Березня 2025

Ратифікація Нікосійської конвенції: посилення міжнародного захисту культурної спадщини України в умовах війни

25 лютого 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями” — Нікосійської конвенції. Цей документ відкриває нові правові можливості для захисту культурних об’єктів у контексті повномасштабної агресії Російської Федерації проти України, особливо — на тимчасово окупованих територіях.

Ратифікація Конвенції є вкрай важливим кроком, враховуючи системне знищення культурної спадщини України окупантом. Зокрема, на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя окупаційна адміністрація здійснює незаконні археологічні розкопки, руйнує архітектурні пам’ятки та масово вивозить артефакти до Росії. Особливу тривогу викликає ситуація з Бахчисарайським Ханським палацом — пам’яткою національного значення, внесеною до попереднього списку ЮНЕСКО. Під виглядом “реставрації” палац піддається непоправним пошкодженням.

До ключових загроз, з якими стикається культурна спадщина на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Криму, належать масштабні незаконні археологічні розкопки, умисне знищення або пошкодження історичних пам’яток, незаконне вивезення культурних цінностей із музеїв півострова, а також безконтрольна забудова, що здійснюється без урахування охоронного статусу територій та об’єктів. Ці дії становлять серйозну загрозу для збереження автентичного культурного ландшафту України.

Нікосійська конвенція формулює вичерпний перелік злочинів проти культурної спадщини. Серед них — крадіжка, підробка та незаконне переміщення культурних цінностей; проведення незаконних археологічних робіт; фальсифікація документів, що підтверджують право власності; умисне знищення як рухомих, так і нерухомих об’єктів культурної спадщини; а також розміщення оголошень про продаж викрадених артефактів в інтернеті.

Конвенція також встановлює принцип обов’язкової перевірки легальності походження культурних об’єктів, що значно ускладнює незаконний обіг артефактів, зокрема тих, що були вивезені з тимчасово окупованих територій. Україна розглядає положення Конвенції як правову основу для міжнародного розшуку культурних цінностей, екстрадиції осіб, підозрюваних у вчиненні правопорушень, пов’язаних із культурними об’єктами, а також для ефективної взаємної правової допомоги під час розслідування та притягнення винних до відповідальності.

У межах виконання положень Нікосійської конвенції Україна визначила центральні органи, відповідальні за міжнародну співпрацю у кримінальних справах. Міністерство юстиції України координуватиме роботу із судовими запитами; Офіс Генерального прокурора України — із запитами, що надходять на етапі досудового розслідування; а Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) здійснюватиме відповідну співпрацю у межах кримінальних проваджень, які перебувають у його підслідності. 

Національна імплементація Нікосійської конвенції супроводжується важливими змінами до українського законодавства. Законопроєкт, ухвалений одночасно з ратифікацією, передбачає внесення змін до низки ключових нормативно-правових актів — зокрема до законів України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», «Про культуру» та «Про електронну комерцію». Він розширює перелік об’єктів, що підлягають охороні, включаючи антикварні предмети, художні асамбляжі, рідкісні документи, археологічні та етнографічні артефакти. Окремі положення стосуються заборони на ввезення предметів, що перебувають у розшуку або були незаконно вивезені з інших країн. Крім того, встановлюється норма, згідно з якою культурна цінність, що не була повернена протягом 90 днів після закінчення погодженого терміну, автоматично вважається незаконно вивезеною.

Ратифікація Конвенції також відповідає положенням Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи “Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру”, яка була підтримана українською делегацією та низкою міжнародних партнерів.

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим послідовно долучалося до напрацювання рішень, спрямованих на захист культурної спадщини Криму. Представництво брало активну участь у комітетських слуханнях Верховної Ради, зокрема з питань реінтеграції культурного простору окупованого півострова, і підтримало ініціативу ратифікації Конвенції.

Прийняття цього документа Україною зміцнює міжнародно-правову позицію нашої держави та створює додаткові інструменти для фіксації злочинів держави-окупанта, їх правового переслідування, блокування незаконного обігу культурних цінностей та повернення викраденого до України.