19 Травня 2024
Відбулось офіційне відкриття виставки “QIRIM İÇÜN / ЗАРАДИ КРИМУ”
Напередодні Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу — 17 травня — у Представництві урочисто відкрилася мистецька виставка “QIRIM İÇÜN / ЗАРАДИ КРИМУ”. Мета виставки — провести паралелі між сучасними подіями та тими, що передували депортації кримських татар у 1944 році з Кримського півострова. Через тематичний екскурсійний матеріал та супровідні тексти митці окреслили трагічну подію депортації кримськотатарського народу як частину загальної історії України, а подолання наслідків геноциду — як поточні деколонізаційні прагнення українського народу.
Відкриття виставки відвідали представники державних органів влади, дипломатичних установ, народні депутати України, військовослужбовці, правозахисники, громадські та культурні діячі.
Під час офіційного відкриття виставки з промовою виступили: Таміла Ташева, Постійна Представниця Президента України в АР Крим; Руслан Стефанчук, Голова Верховної Ради України; Ірина Верещук, Віцепрем’єр-міністерка—Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій; Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського народу; Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу; Мартін Гарріс, Посол Великої Британії в Україні; Мустафа Левент Більген, Посол Республіки Туреччина в Україні; Мавілє Халіл, кураторка виставки, психологиня та журналістка. Модератор заходу — керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко.
“У цій виставці ми підіймаємо тему болю не одного дня, а століть. Поколіннями відбувалося знищення корінного народу України. І сьогодні це триває. Але важливо не замовчувати злочини, а говорити про них. Інакше, вони будуть повторюватися. Сьогодні росія в окупованому Криму проводить масові обшуки в будинках кримських татар, затримує їх, звинувачує у сфабрикованих справах. Те, що вона не зробила у 1944, надолужується сьогодні. І Україна робить усе можливе, щоб повернути Крим та покласти край злочинам росії. Зараз ми бачимо продовження злочину депортації: після початку окупації півострова росія незаконно вивозить дітей, цивільне населення. Вона здійснює гібридну депортацію кримських татар. Так, не у товарних вагонах, як у 1944 році. Але кримські татари знову мають тікати від переслідувань, мобілізації у ворожу армію, знову покидаючи свій дім”, — зазначила Постійна Представниця Таміла Ташева.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук відмітив: “Кримські татари стали одними із головних цілей російських атак: порушення прав людини в окупованому Криму набули системного характеру, викрадення, увʼязнення та тортури, залякування та переслідування, обмеження політичних та громадянських прав, примусове навʼязування російського громадянства, призов до окупаційного війська, обмеження здійснення прав на свободу думки, совісті та релігії — це далеко не виключний перелік тих обмежень і це, на жаль, повсякденна реальність окупованого Криму вже впродовж 10 років. Війна — це природа сучасної росії. Геноцидні практики — це їхній інструмент “урядування” на окупованих територіях, а масові репресії — це їхня сутність внутрішньої політики. Проте всі ці довгі 10 років громадяни України чинили спротив окупанту, боролися за нашу незалежність, за наш вибір бути вільними і самостійно обирати свій шлях”.
Також до учасників звернулася Віцепрем’єр-міністерка—Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, яка зауважила: “Нам в очі сьогодні дивиться історія. Вона дивиться очима жінок і дітей, які 80 років тому тільки за те, що вони кримські татари, були депортовані, розсіяні, знищені без права повернення на свою територію. Фактично скалічені покоління. Історія дивиться очима наших бабусь і дідусів, які зі зброєю в руках відстоювали незалежність України, помирали від голоду, але боролися. Урешті, історія дивиться очима наших сьогоднішніх воїнів — захисників і захисниць, які зі зброєю в руках ідуть на смерть, але не здаються”.
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв виступив кримськотатарською мовою та наголосив: “З ідеологічним наративом сучасної росії про “рускій мір”, кримські татари познайомилися ще 240 років тому. Але депортація і геноцид 1944 року значно відрізняється від методів царської влади з витіснення корінного народу. Якщо тоді просто створювали нестерпні умови, щоб люди самі залишали свої землі та звільняли їх російським переселенцям, то в 1944 році, цілком очевидно, було поставлено завдання повністю знищити цей народ”.
“80 років тому, уранці 18 травня 1944 року, до кожної оселі, де жили кримські татари, увірвалися озброєні солдати Червоної армії у супроводі офіцерів НКВС. Так почалося вигнання. А сьогодні вранці, 17 травня, “представники” окупаційної фсб увірвались у дім головного редактора кримськотатарської газети “QIRIM” Бекіра Мамутова. Вони його затримали, а разом із ним відомого журналіста Сейрана Ібрагімова. Три соціальні катастрофи XX століття, скоєні двома людиноненависницькими режимами — нацистською Німеччиною і комуністичним СРСР — пройшлися Україною. Голодомор, голокост, депортація — ці катастрофи забрали мільйони людських життів. Ще недавно здавалося, що всі ці жахіття залишилися позаду, але ні. Очевидно, що непокаране зло має властивість повертатися”, — зазначив у своєму виступі Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Також до учасників звернулися представники дипломатичних установ, зокрема Посол Великої Британії в Україні Мартін Гарріс та Посол Республіки Туреччина в Україні Мустафа Левент Більген.
“80 років тому радянська влада скоїла жахливий злочин проти цілого народу. Кримських татар депортували з Батьківщини, позбавили прав і піддали неймовірним стражданням. Але, попри труднощі, з якими вони зіткнулися, кримські татари зберегли свою самобутність, культуру та традиції. У 2014 році в історії Криму почалася ще одна темна сторінка — незаконна анексія півострова росією. Дії Кремля зараз, як і 80 років тому, покликані вселити страх, зламати вільний дух людей, підірвати історичну культуру та ідентичність. Вони зазнали невдачі тоді й зазнають невдачі зараз. Важливо розуміти історію та культуру Криму, корінного народу України, що мешкає на території півострова, щоб уможливити його звільнення та забезпечити його майбутню реінтеграцію як невіддільної частини України. Я пишаюся тим, що Велика Британія підтримує цю виставку в рамках Фонду “Партнерство за сильну Україну” у співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, підкреслюючи цим нашу постійну міжнародну солідарність і єдність з Україною, зокрема в контексті підтримки жителів Криму. Крим — це Україна!”, — наголосив Мартін Гарріс, Посол Великої Британії в Україні.
Посол Республіки Туреччина в Україні Мустафа Левент Більген додав: “Кримські татари, які пережили депортацію, були змушені жити у відчаї та нелюдських умовах, з нетерпінням чекаючи дня повернення на батьківщину. Але вони також перетворилися на носіїв надії для пригноблених народів по всьому світу, оскільки стали прикладом їхнього терпіння, стійкості та мужності”. Також пан Мустафа Левент Більген згадав про Першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, якого росія незаконно утримує у в’язниці. “Ми хотіли б, щоб він був сьогодні тут, серед нас. Ми щиро сподіваємося, що він і його друзі якнайшвидше повернуться до своїх домівок і возз’єднаються зі своїми сім’ями та друзями. Також я хочу відзначити сьогодні героїчний внесок кримських татар у боротьбу України проти агресора”.
“Виставка «QIRIM İÇÜN / Заради Криму» — це наша потреба говорити про біль, який ми все ще носимо в собі. Це наша можливість розказати про те, з яких цеглин складається наша ідентичність, як ми бачимо себе та свою історію. «QIRIM İÇÜN / Заради Криму» — це і наш спосіб занурити депортацію в контексти часу, розказати про колоніальну історію Криму та поміркувати про наслідки”, — наголосила кураторка виставки Мавілє Халіл та запросила гостей долучитися до екскурсії.
Гості події мали можливість познайомитись із мистецькими об’єктами та експозиціями. Серед них — інсталяція “Депортація” та скетчі про ключові періоди та події в історії кримських татар, автором яких є художник, автор картин, об’єктів та інсталяцій Антон Логов; картини кримськотатарських митців; старовинні кольорові фотографії кримських татар початку XIX століття; інсталяція “Doquz”, яка складається з різних предметів побуту кримських татар, автор — кримськотатарський кераміст Рустем Скибін; щоденник депортації “Райські метелики”, в основу якого покладені реальні історії людей, які пережили депортацію, авторкою яких є Мавілє Халіл. Також на виставці представлені картини Садиха Аджи-Селіма — єдині документальні візуальні твори, які були створені під час депортації. Окрім цього, важливим елементом виставки стала інсталяція, присвячена сучасній російсько-українській війні, а також портрети військовослужбовців кримськотатарського походження, які розповідають про їхній зв’язок з рідною землею, їхніх пращурів, які пережили депортацію.
Нагадаємо, що цьогоріч минає 80 років з того часу, коли радянський тоталітарний режим депортував кримськотатарський народ з території Кримського півострова. 2015 року Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України.
Дякуємо всім учасникам сьогоднішньої події. Мистецька виставка триватиме до кінця червня 2024 року. Щоб відвідати її — слідкуйте за анонсами на сторінках Представництва.
Організатори та партнери:
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
Офіс Кримської платформи
Посольство Великої Британії в Україні
Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс
Творча реалізація аудіовізуального контенту: продакшн-студія “FeelCan”
Виставку організовано за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.