Ситуація в Україні, 1225-те засідання КМРЄ

15 Квітня 2015 Комітет міністрів Ради Європи (КМРЄ)

Рішення мало комплексний характер та відтворило і узагальнило основні положення попередніх рішень КМРЄ з українського питання, фактично зафіксувавши позицію Комітету міністрів. Пункт 1 рішення не просто підтвердив незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави, але й наголосив, що територіальна цілісність України розглядається виключно «в межах її міжнародно визнаних кордонів». Це важливе уточнення закрило шлях для спекуляцій російської сторони про те, що КМРЄ в рішенні від 26 лютого 2014 року підтвердив територіальну цілісність України «з урахуванням права народу Криму на самовизначення». У розвиток принципової позиції КМРЄ пункт 2 рішення «засудив незаконну анексію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і міста Севастополь» і наголосив, що анексія «не може слугувати підставою для будь-якої зміни їхнього статусу». Якщо друга частина пункту – після ухвалення Резолюції ГА ООН A/RES/68/262 «Територіальна цілісність України» (27 березня) та затвердження висновку Венеціанської Комісії CDL-AD(2014)002 про відповідність конституційним принципам рішення ВР АРК провести референдум – стала незмінною складовою рішень КМРЄ щодо ситуації в Україні, то перша частина була сформульована у безпрецедентний спосіб: КМРЄ не просто констатував незмінність статусу Криму, а засудив його неправомірну анексію.