14 Травня 2025

Імена кримських татар серед Праведників України

14 травня Україна вшановує День памʼяті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Серед них — кримські татари, мешканці Криму, які, ризикуючи життям, допомагали євреям вижити в умовах нацистської окупації. Їхній подвиг — частина спільної історії опору злу та захисту людяності, яка сьогодні набуває особливого значення. Вони рятували євреїв від переслідувань, смерті, таборів. Робили це без зброї, без надії на винагороду, ризикуючи власним життям і життям своїх родин.

Родина Ільясових, м. Сімферополь (Aqmescit)

Героїчний вчинок родини Ільясових із Сімферополя довго залишався невідомим.
У вересні 1941 року, після початку нацистської окупації Криму, на території півострова почалися масові арешти, розстріли та примусові переселення єврейського населення, кримчаків і караїмів. Молодий єврей Леон Пільч опинився під загрозою, як і сотні інших. У пошуках порятунку він звернувся до знайомої родини Ільясових у Сімферополі.

Попри смертельну небезпеку, шейх Сеїт-Ібрагім Ільясов і його дружина Фатьма Аметова вирішили допомогти. Вони переховували Леона в будинку, а згодом виготовили для нього підроблені документи на ім’я Леонід Пільчук, що не викликало підозр. Леон отримав новий паспорт, одяг і провізію, після цього родина допомогла йому виїхати за межі окупованої території. Потім зв’язок з ним було втрачено.

Минуло понад 60 років. Уже після повернення із радянського вигнання Ільмі Ільясов, син рятівника у випадковий спосіб зустрівся із сином Леона Пільча. Геннадій в той день грав їм на гітарі, вони розмовляли та згадували батьків. 

Історія родини Ільясових свідчить про те, що Крим був і залишається частиною великої української історії спротиву, солідарності та гуманності. Родину Ільясових визнано Праведниками України — почесне звання, яке присуджується за порятунок євреїв під час Голокосту. 

Родина Куртієвих, с. Айман-Кую (Ayman Quyu)

Родина Куртієвих жила в селі Айман-Кую неподалік від Керчі. 16 листопада 1941 року німці окупували цю територію, і через кілька днів у село прибула єврейська родина: Ніна Бакші з двома доньками Аллою та Феодосією втекла з Керчі після того, як їхній будинок було зруйновано внаслідок бомбардування, її чоловік загинув, і мати побоювалася переслідувань. Вона попросила Куртієвих дозволити їм відпочити у їхньому будинку. Їх гостинно прийняли і запропонували їй та дітям прихисток у себе. Наступного дня голова родини повідомив сільського старосту, що прийняв у себе вдову та дітей родича з Керчі. Бакші та її доньки жили у селі відкрито, але вже за тиждень жінка почала помічати, що місцеві проявляють до неї увагу. Щоб уникнути ускладнень, Бакші вирішила повернутися до Керчі. Джафер, старший син родини Куртієвих, супроводив її назад до міста. Доньки Бакші залишилися у Куртієвих до першого звільнення Керчі 30 грудня 1941 року. Наступного дня Ніна повернулась по дітей і втекла разом із ними вглиб території Радянського Союзу.

Сайде Аріфова, м. Бахчисарай (Bağçasaray)

Сайде Аріфова народилася 13 лютого 1916 року в Бахчисараї. Під час Другої світової війни працювала завідувачкою дитячого садка і, ризикуючи власним життям, переховувала єврейських дітей, видаючи їх за кримських татар. Вона змінювала документи, навчала дітей мови та звичаїв, допомагала жінкам і дітям тікати в села, оформлювала фальшиві метрики.

Особливо пам’ятною стала її участь у порятунку 73 дітей із Керченських каменоломень: завдяки підробленим довідкам про інфекційні захворювання та підтримці місцевих мешканців, дітей вдалося перевести в безпечніше місце — до будинку Ісмаїла Гаспринського в селі Салачик. Усі врятовані вижили.

За свою відвагу Сайде зазнала переслідувань з боку нацистів. Після війни, у 1944 році, радянська влада розпочала злочинну депортацію кримськотатарського народу. Тоді жінка знову рятувала дітей — цього разу від депортації, доводячи, що вони євреї. Сайде Аріфову разом із родиною депортували до Узбекистану попри її вклад у збереження багатьох життів. 

Лише в старшому віці Сайде Аріфова змогла повернутись до Криму. Вона мріяла знайти врятованих, дізнатись про їхнє життя. У 2003 році взяла участь у телепроєкті “Жди меня”,розповідаючи про ті страшні роки й історії тих, за кого боролася.

Сайде Аріфова померла 9 серпня 2007 року у віці 91 року. Похована на мусульманському кладовищі в селі Чистеньке під Сімферополем.

Імена кримських татар, визнаних Праведниками України:

Аджі-Кудурова Шазіє, Аріфова Сайде, Дінішаєв Бейтулла Гафарович, Дінішаєва Венера Бейтуллаївна, Ільясов Дільшад, Ільясов Ільмі, Ільясов Різа, Ільясов Сеїт-Ібрам, Ільясова Фатьме, Куртієв Зуфер, Куртієв Рустем, Куртієва Саніє, Умеров Едас, Умеров Усні, Умеров Шефік, Умерова Аліме, Умерова Зилха, Умерова Сабри, Умерова Фатьма Бекір.