12 Вересня 2024
Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу: більше, ніж просто історія
Вчора, у день проведення Четвертого саміту Кримської платформи, у Києві відкрили Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У церемонії відкриття взяли участь Президент України Володимир Зеленський і Перша леді Олена Зеленська. Разом із ними пам’ять кримських татар ушанували Президент Литви Гітанас Наусєда, Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, голова Сенату парламенту Чехії Мілош Вистрчіл, Голова парламенту Молдови Ігор Гросу, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, Постійна Представниця Таміла Ташева, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, урядовці, посли, військові, представники кримськотатарського народу та громадськості.
Та що конкретно символізує цей Меморіал, які глибинні сенси закладаються в його конструкції та хто є ключовими реалізаторами цієї ідеї розповідаємо детальніше сьогодні.
Концепція Меморіалу належить відомому кримськотатарському архітектору Ірфану Гафаровичу Шемседінову. Він народився у Євпаторії, навчався, а згодом викладав на архітектурному факультеті. Ірфан Шемседінов був не тільки автором низки пам’ятників та меморіалів, а й талановитим художником. Саме за проєктом цього архітектора побудована станція метро Вокзальна у Києві.
Колись Шемседінов був ініціатором зведення схожого меморіалу в Криму, але ця ідея так і була втілена. Матеріали вже покійного Ірфана Шемседінова передала його онука Ельміра Шемседінова, яка є також відомою кримськотатарською художницею-живописницею, монументалісткою.
Головним архітектором та автором адаптації Меморіалу за концепцією Шемседінова є Микола Семирог-Орлик.
Частиною неймовірної команди авторського складу, що була залучена у проєкт встановлення Меморіалу жертвам геноциду кримськотатарського народу, був і кримськотатарський кераміст, Заслужений майстер народної творчості України Рустем Скибін. Роботи цього майстра відомі далеко за межами України та зберігаються у музейних та приватних колекціях, а унікальний стиль, в якому працює Рустем Скибін, переплітає у собі кримськотатарські традиції та їх значення у сучасному світі.
І найголовніше: про що говорить нам Меморіал?
Пам’ятний знак жертвам геноциду кримськотатарського народу є архітектурною формою, де зібрана ціла низка знакових для кримських татар образів та символів, де наскрізною лінією є багаторічні прагнення корінного народу України про гідне вшанування пам‘яті сотень тисяч жертв, що протягом століть потерпали від злочинних дій російської влади, зокрема і депортації-геноциду 1944 року. Це довгоочікуваний та важливий пам’ятний знак, який у новітній історії України набув особливого значення, адже у 2014 році почалася чергова хвиля репресій за національною ознакою з боку окупантів проти кримських татар, корінного народу України.
Передусім Меморіал складається із трьох стилізованих долонь, що здіймаються до неба у молитовному русі до Всевишнього з проханням про захист, допомогу і встановлення справедливості. Між ними по центру розташована скульптура — чаша з кипарисом, яка символізує стан смутку і скорботи. Основа чаші — дім, наповнений рослинним орнаментом, який є символом культури й традицій, надбанням народу, що має глибокі корені в Криму. Також у центрі архітектурної композиції буде означений силует півострова Крим, в серці якого і розташована скульптура. На стінах-долонях розміщені вертикальні прямокутні елементи у вигляді вантажних вагонів, в яких примусово перевозили кримських татар на чужину. На них викарбувані оригінальні (до перейменування радянською владою) кримські топоніми міст і селищ, звідки були депортовані мешканці.
Важливо зазначити, що кількість стел пов’язана з трьома хвилями трагічних подій в історії кримських татар: незаконна анексія Криму російською імперією у 1783 році, примусове виселення кримськотатарського народу радянською владою 1944 року та окупація Криму у 2014 році сучасною російською федерацією. Всі ці елементи в сукупності символізують прагнення історичної справедливості через трагедію геноциду, а також дають надію кримськотатарському народу на процвітання і розвиток на своїй рідній землі у вільному від загарбників Криму.
Символічно, що Меморіал встановлено у сквері Миру (поблизу станції метро Либідська), де ще до 2016 року стояв пам’ятник чекістам. 18 травня 2024 року у сквері Миру на 80 роковини пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу відбулась урочиста церемонія закладення каменю майбутнього Меморіалу, який ініціював Президент України Володимир Зеленський.
Безліч зустрічей і комунікацій з підбору і погодження локації, безліч перемовин, узгоджень із залученням різних стейкхолдерів — державних та приватних.
Звісно ж величезна робота колег з Фонду Національного Добробуту Криму/Qırım Milliy Varlıq Fondu та Меджлісу, які працювали над фізичним втіленням проєкту.
Наша команда Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим/Офісу Кримської платформи активно працювала над втіленням ідеї, залученням різних стейкхолдерів та вирішенні інших спектрів завдань. Разом з Офісом Президента України, Міністерством закордонних справ України та Фондом Національного добробуту Криму організаційно готували відкриття та разом працювали над тим, щоб нам це спільно вдалося.
Дякуємо всім, хто був залучений у створення цього надважливого проєкту, особисто Президенту України Володимиру Зеленському та команді Офісу Президента України, зокрема Керівнику Офісу Андрію Єрмаку та його заступникам. Дякуємо Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, зокрема пані Наталії Войцещук — директорці департаменту пам’яткоохоронної діяльності, Фонду Національного добробуту Криму, який працював над втіленням проєкту та всім організаціям, які входять в обʼєднану платформу Кримський фронт, Меджлісу кримськотатарського народу, ДП “Кримський дім”, ТРО Медіа та донорам, які долучились втілення проєкту. Дякуємо міській владі — за допомогу в усіх бюрократичних погодженнях.
Висловлюємо вдячність всім людям, хто був залучений у створення цього надважливого проєкту, це зокрема внесок Рустема Умєрова, Ленура Мамбетова, Ельвіни Сеітбуллаєвої, Снавера Сейтхалілєва, Мустафи Аметова, Алі Бекірова, Фелікса Караєва, Ахтема Сеітаблаєва та багатьох інших. Цінний внесок та підтримка лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, голови Меджлісу Рефата Чубарова та інших членів Меджлісу.
Дякуємо всім, хто вчора доєднався до відкриття — представникам дипломатичного корпусу, військовим, громадсько-політичним діячам та представникам кримськотатарського народу, і звісно ж першим особам нашої держави та високим іноземним гостям, які відкрили Меморіал у день Четвертого саміту Кримської платформи.
Людей, долучених до створення проєкту набагато більше, тому ми хочемо, щоб всі, хто сприяв, підтримував та допомагав – теж знали і чули ці слова подяки. Звісно ми хочемо подякувати, нашим співгромадянам в тимчасово окупованому Криму, бо ми отримали вже сотні звісток, що люди знають про відкриття Меморіалу, чекають звільнення Криму та вірять, що скоро Меморіал памʼяті жертвам кримськотатарського народу побудують у рідному Криму.
Відкриття Меморіалу відбулось також за технічної підтримки Саміту Кримської платформи Фондом “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Пам’ять має жити, щоб не повторювати помилки минулого. Проєкт встановлення пам’ятного знаку жертвам геноциду кримськотатарського народу в Києві є результатом багаторічних прагнень та мрій кримськотатарських політичних, культурних та громадських діячів про гідне вшанування пам‘яті сотень тисяч жертв корінного народу України, який протягом століть потерпає від злочинних дій російської влади на рідному Кримському півострові. Так важливо втілювати подібні ініціативи саме сьогодні, коли росія продовжує свою колонізаторську політику, знищуючи та стираючи справжню історію та ідентичність Криму.