25 Липня 2024

Мілітаризація освіти в окупованому Криму

Колонізація півострова, зміна демографічного складу, зросійщення та знищення ідентичності корінних народів, мілітаризація півострова — те, що росія втілює зараз в окупованому Криму та що, очевидно, є рисами колоніальної російської політики на півострові. Окрім того, одним з основних об’єктів впливу рф на окуповані території України є освіта. Після початку тимчасової окупації Криму у 2014 році російський режим активно здійснює мілітаризацію освіти та насадження своєї ідеології в освітній та навколосвітній простір, що спрямоване на зміну ідентичності дітей та їх виховання у дусі “російського патріотизму”. Нижче наведені “інструменти”, які росія застосовує для мілітаризації молоді та руйнування системи освіти в Криму. 

Дошкільна та початкова освіта

На рівні дошкільної та початкової освіти рф започаткувала формування під назвою “орлята”. Це загальноросійський рух, який рф замасковує під соціальний, проте він має всі ознаки мілітаристського формування, де дітей змалечку привчають до “нормальності” війни. 

На початку навчального року всіх батьків змушують записувати дітей до гуртка “орлята росії”. Однією з головних ознак є так зване “патріотичне виховання” дітей: окупанти активно насаджують тему перемоги росії у “великій вітчизняній війні”. З початку широкомасштабного вторгнення у 2022 році ж, вихователі активно проводять паралелі між російсько-українською війною та Другою світовою. Для дітей організовують зустрічі з російськими військовими, які воюють проти України, змушують збирати посилки на фронт та писати листи російським солдатам, залучають дітлахів до плетіння маскувальних сіток.

Прикметно, що кураторками “орлят” в Криму є громадянки росії, які переїхали на півострів після російської окупації. До 9 травня в школах окупованого Криму за участі “орлят” проводять російські акції, де діти клеять на шкільні вікна малюнки з георгіївськими стрічками, зірками та гвоздиками, організовують конкурси строю та пісні, а також  інсценованої пісні — з “Катюшою” та “Легендарним Севастополем”. Дітлахів змушують одягати військову форму з георгіївською стрічкою. Крім того, в окупованому Севастополі посвята в “орлята” проходить за аналогом прийняття в піонери в радянські часи.

Середня освіта

Мілітаризація дитинства та освіти виходить далеко за межі літнього табірного дозвілля. Окупаційні адміністрації почали впроваджувати так звані “кадетські класи/корпуси” —  окремі класи або навчальні заклади, де діти з першого класу навчаються військової справи. Однією з перших повноцінних молодіжних мілітарних організацій стала “юнармія”, де дітей вчать основам військового вишколу та готують до “захисту росії”. Якщо раніше діти працювали із муляжами зброї, то зараз використовують й сучасну зброю, сучасні автомати та гранати. За даними самих окупантів, щонайменше 25 тисяч дітей тільки з Севастополя входять до російської військово-патріотичної молодіжної організації “юнармія” та дитячо-молодіжного руху “велика зміна”.

Від початку повномасштабного вторгнення у Криму була запроваджена низка нових пропагандистсько-мілітарних ініціатив, спрямованих на дітей та молодь. Наприклад, практика прославлення загиблих окупантів: у школах з’являються  “парти героїв” та “меморіальні дошки” з іменами осіб, які загинули у війні проти України. Якщо діти проявляють нелояльність — до них застосовується цькування та погрози. Крім того, окупанти можуть не звертати увагу на стан здоров’я дитини: у березні 2023 року з’явилась інформація, що учень 10 класу Сімферопольської гімназії помер у лікарні після підготовки до так званого “військово-спортивного конкурсу побєда”. У хлопчика була вроджена аномалія серця. У школі про це знали, та попри це дитину допустили до військової підготовки. Після бігу і кидання гранати дитина втратила свідомість та згодом померла.

Табори “перевиховання”

Для перевиховання дітей росіяни активно використовують так звані літні “відпочинкові” табори. У таборах перевиховання відбувається процес нав’язування “російського патріотизму” — формування лояльності до росії.  Зранку діти прокидаються під російський гімн, потім роблять зарядку під російську музику та спостерігають підйом прапора. Далі українським школярам проводять заняття російські вчителі або колаборанти. До дітей часто приїжджають “поважні гості” —  представники партії “єдина росія” або ветерани війни проти України. Також дітей возять “місцями бойової слави”, музеям та розповідають їм альтернативну версію подій Другої світової війни. 

На базі таборів перевиховання часто відбуваються мілітаризовані заходи. Наприклад, у легендарному міжнародному таборі “Артек” зараз проходять з’їзди майбутніх командирів. Це додаткові “освітні програми” під час яких діти проходять 12 модулів з початкової військової, медичної, спортивної та вогневої підготовки. “Школа майбутніх командирів” проводиться у таборі та у місті Севастополь з 2017 року. Табір “Артек” також став інструментом рф для асиміляції та інформаційно-психологічного впливу: завдяки квотам для регіонів рф, діти з тимчасово окупованих територій потрапляють в одну зміну із російськими дітьми. 

Найбільше подібних таборів розташовані на території окупованого Кримського півострова. З 2022 року окупанти систематично вивозять дітей нібито на відпочинок у Крим, проте потім не повертають їх батькам — дітей вивозять до росії та віддають на всиновлення в російські сім’ї. Повернення ж викрадених дітей назад до України є вкрай складним завданням, оскільки рф надає викраденим дітям російське громадянство та на повернення вже “російської” дитини потрібен дозвіл примусово призначеного їй опікуна. 

Порушення прав дітей 

Політика рф на окупованих територіях підпадає під 8 статтю Конвенції про права дитини, що передбачає право на збереження ідентичності. Оскільки рф діє системно, Україна має підстави говорити про викорінення ідентичності через систему формальної та неформальної освіти, а також так званих “таборах перевиховання”. 

Мілітаризація дітей на окупованій території є порушенням міжнародного гуманітарного права. Йдеться про статтю 51 Женевської конвенції IV, яка забороняє державі-окупанту  примушувати населення служити в її збройних або допоміжних силах, а також здійснювати пропаганду, спрямовану на забезпечення добровільної служби. У дітей виховується толерантність до насильства та репресій, формується культ війни, яка не засуджується, а подається у формі “гри” чи “свята”. Водночас знищення та ідеологізація університетської освіти в Криму позбавляє молодь можливостей самореалізації, пропонуючи натомість лише дві альтернативи: військову службу та/або еміграцію в росію.

Політика відновлення української освіти в Криму 

Українська держава працює над розробкою Стратегії відновлення Криму після деокупації. Державними та освітніми інституціями розробляється візія, за якою після деокупації відбудеться повернення закладів вищої освіти, що вимушено залишили Крим після початку окупації. Планується також розбудова мережі українських шкіл зі збереженням можливості навчання рідною мовою для корінних народів України та створення студентського кампусу в Бахчисараї.  

Ключовими завданнями та пріоритетами для України є провадження освіти українською та мовою корінних народів, інтеграція освіти до українського та європейського освітнього простору, демілітаризація контенту кримської системи освіти та повернення до загальних українських освітніх стандартів. Актуальним завданням також є впровадження програм/навчальних предметів, спрямованих на руйнування російських наративів.