18 Листопада 2025

Міжнародний день ісламського мистецтва: спадщина Криму

Ісламське мистецтво у Криму — це тисячолітній пласт духовної та матеріальної культури, що формувався під впливом ісламу, тюркських держав, османської традиції та локальних кримських особливостей. У період Кримського ханства (1441–1783 рр.) на півострові розквітли архітектура, ювелірне мистецтво, декоративно-ужиткові ремесла, каліграфія та музична культура, які й сьогодні залишаються фундаментальними елементами кримськотатарської ідентичності.

Архітектура ханського періоду — одна з найвищих форм прояву ісламського мистецтва Криму. Її визначають витончені пропорції, простота форм, наявність внутрішніх дворів, аркад, мінаретів та просторих залів із багатим декором. Ханський палац у Бахчисараї — унікальний у світі ансамбль кримськотатарської палацової архітектури XVI–XVIII ст. Комплекс включає Ханську мечеть, Сокольську вежу, Залу дивану, Залу гарему, Фонтан сліз та інші шедеври кримськотатарського мистецтва, визнана пам’яткою національного значення і внесена Україною до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Мечеть хана Узбека у Старому Криму (1314 р.) — одна з найстаріших мечетей Східної Європи, заснована ще за часів Золотої Орди. Мечеть Бейбарса (1287–1288 рр.) — пам’ятка золотоординського періоду. Дюрбе (мавзолеї), медресе, караван-сараї та текіє дервішів — важливі складові ісламської архітектурної традиції півострова.

Кримськотатарське декоративне мистецтво поєднує міські ремесла Бахчисарая, Карасубазара, Кези, Акмесджита та традиції кочових племен. Орнаментика формувалася під впливом ісламської естетики: переважали рослинні мотиви, стилізоване листя, виноградні лози, геометричні форми та каліграфічні елементи. Основні напрями — різьблення по каменю та дереву; медництво; килимарство, ткацтво, вишивка; ювелірне мистецтво, зокрема філігрань — тендітна техніка срібного та золотого плетіння; кераміка й художнє скло.

Філігрань — один із найвишуканіших і найтонших видів металевої роботи, що має у Криму глибоке коріння. Срібні нитки скручували, спаювали та викладали у складні орнаментальні форми — від амулетів і прикрас до елементів костюма.

У ХІХ–ХХ ст. кримські татарки й татари активно зберігали цю традицію в родинних майстернях. Відомі майстри філіграні: Айдер Асанов (Айдер-уста Асанов) — один із найвідоміших кримськотатарських ювелірів сучасності, майстер філіграні, який відроджував традиційну техніку срібного плетіння у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. Він створив власну школу, зберіг ремісничу техніку, що була під загрозою зникнення після депортації кримських татар, і став наставником для молодих майстрів у діаспорі та в Криму.
Ельміра Асанова, його донька, — продовжує родинну традицію та працює у стилі кримськотатарської ювелірної орнаментики.

Кримські татари здавна були відомі як вправні майстри з обробки металів. Виготовляли мідний та латунний посуд, інкрустовані металеві підсвічники, декоративні тарелі з характерним орнаментом. У багатьох містах Криму існували цілі квартали ремісників — baqırcılar (мідники), quyumcılar (ювеліри), demirciler (ковалі).

За часів Кримського ханства кримськотатарська писемність використовувала арабицю. Каліграфія застосовувалася в релігійних текстах, оздобленні архітектурних пам’яток, оформленні документів ханської канцелярії та декоративно-ужиткових виробах.

Ісламське мистецтво Криму також тісно перепліталося з музикою та поезією. За ханського періоду відомими постатями були Ашик Умер — кримськотатарський поет-суфій, один із найвідоміших митців ісламського світу свого часу, а також Мевля Кантемір та інші представники духовної музичної традиції.

Кераміка — один із найдавніших напрямків кримськотатарського мистецтва, що поєднує традиційну орнаментику з ісламською естетикою. З сучасних митців  важливо відзначити Мамута Чурлу — одного із найвідоміших кримськотатарських керамістів, який відродив традиційну кримськотатарську гончарну школу. Його роботи поєднують Орьнек, флористичні мотиви та класичні ісламські елементи. Та найвідоміший наразі майстер, який свого часу був учнем Мамута Чурлу – Рустем Скібін —Заслужений майстер народної творчості України. Працюючи в традиції кримськотатарського орнаменту, створив власний авторський стиль поліхромного розпису кераміки “Quru Isar/Суха перетинка”.

Ісламське мистецтво Криму — це живий культурний код, який зберігає ідентичність кримськотатарського народу, формує українську культурну спадщину, демонструє цивілізаційний зв’язок Криму з тюрксько-ісламським світом і є невід’ємною частиною культурної спадщини сучасної України та світу.

У Міжнародний день ісламського мистецтва ми вшановуємо майстрів, які створювали та створюють цю спадщину — від архітекторів до сучасних ювелірів, чия праця продовжує багатовікову традицію кримськотатарського ісламського мистецтва.