11 Квітня 2025
Обличчя спротиву: історія кримськотатарського активіста Едема Смаїлова
Життя до затримання
Едем Смаїлов народився у місті Ташкент, Узбекистан. Після депортації тоталітарним радянським режимом у 1944 році його родина, як і тисячі інших кримських татар, була змушена жити поза межами батьківщини. Після завершення школи вступив до Московського гірничого інституту, який закінчив у 1992 році. У тому ж році, після відновлення Україною незалежності, його родина повернулася до Криму. Едем оселився у селі Долинне Бахчисарайського району.
Професійно Едем займався будівельними та оздоблювальними роботами. Водночас був головою релігійної громади “Топчик” та активно долучався до громадського життя.
Переслідування
Після окупації Криму росією у 2014 році Едем Смаїлов, як і багато інших представників кримськотатарської громади, не залишився осторонь. Він долучився до ініціативи “Кримська солідарність” — мережі адвокатів, родичів політв’язнів та активістів, яка документує порушення прав людини, допомагає переслідуваним родинам, організовує правову підтримку, інформаційні кампанії та гуманітарну допомогу.
12 жовтня 2017 року в Криму окупантами було проведено черговы масові обшуки та затримання активістів: Марлена (Сулеймана) Асанова, Тимура Ібрагімова, Мемета Бєлялова, Сейрана Салієва, Сервера Зекір’яєва та Ернеса Аметова. Через кілька місяців, 22 травня 2018 року, було затримано і самого Едема Смаїлова, а також координатора “Кримьскої солідарності” Сервера Мустафаєва.
За ґратами
16 вересня 2020 року суд у російському ростові-на-дону засудив Едема Смаїлова до 13 років колонії суворого режиму з подальшим одним роком адміністративного обмеження. Після звільнення йому буде заборонено залишати територію тимчасово окупованого Криму, брати участь у публічних заходах та зобов’язано регулярно з’являтися до поліції для реєстрації.
14 березня 2022 року суд у місті власиха московської області відмовив в апеляції всім політв’язням так званої “другої Бахчисарайської групи справи кримських мусульман”
Після відмови в апеляції, Едема Смаїлова утримували у виправній колонії №7 у костромській області росії. З лютого 2024 року він перебував у суворих умовах утримання (СУС) із періодичними переведеннями до штрафного ізолятора (ШІЗО) та приміщення камерного типу (ПКТ). Адміністрація колонії регулярно застосовувала до нього покарання за надуманими, сфабрикованими приводами. Так, у лютому 2024 року йому присудили 14 діб ШІЗО за те, що вночі він відійшов до туалету, вмився та здійснив намаз. Ще 14 діб — за те, що він повісив рушник на ліжко.
20 січня політв’язня перевели до колонії №1 міста кострома, де одразу після прибуття його знову помістили до ПКТ — нібито за “злісне порушення режиму” в попередній установі.
Сьогодні він, як і сотні інших незаконно ув’язнених росією українських громадян, перебуває за понад 2000 км від рідного Криму.