14 Березня 2025

Обличчя спротиву: історія кримськотатарського активіста Різи Ізетова

Життя до затримання

Родина Ізетова, як і тисячі інших кримських татар, була примусово депортована радянським тоталітарним режимом у 1944 році. Після десятиліть вигнання вони змогли повернутися до Криму лише у 1991 році, після відновлення незалежності.

Різа Мустафаєвич Ізетов народився 21 січня 1979 року в місті Фергана, Узбекистан. 

Середню освіту здобув у середній школі селі Листвинне Білогірського району, пізніше навчався у Сімферопольському ліцеї №24 із юридичним ухилом. Після закінчення вступив до юридичного технікуму в Сімферополі, який завершив із відзнакою. У 1998 році проходив службу у ракетних військах в Євпаторії. Згодом вступив до Одеської юридичної академії, але через смерть батька змушений був залишити навчання і почати працювати.

Переслідування

Після початку окупації Криму росією Різа Ізетов активно займався правозахисною діяльністю, допомагаючи кримським татарам, яких переслідували окупаційні сили. Він консультував у судах, відвідував засідання, підтримував родини політв’язнів, передавав передачі ув’язненим у СІЗО та документував порушення прав людини.

4 червня 2015 року його затримали невідомі особи без розпізнавальних знаків, які силоміць доставили його до управління ФСБ рф у Криму. На той час під будівлею вже зібралися небайдужі кримчани, які вимагали пояснень. Окупаційна адміністрація відповіла силовими методами: кількох людей було затримано та згодом оштрафовано.

Згодом переслідування Різи Ізетова лише посилилися. У 2017 році його тричі затримували за надуманими звинуваченнями. 21 лютого його заарештували на п’ять діб нібито за участь у несанкціонованому мітингу – насправді ж він лише знімав на відео незаконне затримання іншого активіста. 30 березня політв’язня знову затримали – цього разу за підтримку правозахисника Ремзі Бекірова. 11 травня в його будинку окупанти провели незаконний обшук, шукаючи вигадані докази його “екстремістської діяльності”.

Так продовжувалося аж до 27 березня 2019 року, коли в кількох районах Криму – зокрема, в Кам’янці та Строганівці – окупанти провели одні з наймасовіших незаконних обшуків. Різа Ізетова разом із десятками інших активістів затримали за сфабрикованими звинуваченнями в “тероризмі”. Загалом у цей день було затримано 24 особи.

За ґратами

10 березня 2022 року суд російського ростова-на-дону засудив Різу Ізетова до 19 років позбавлення волі: перші п’ять – у в’язниці суворого режиму, решта – у колонії суворого режиму, після чого ще півтора року обмеження волі.

28 березня 2023 року суд у місті власиха московської області, рф, відмовив Ізетову, а також Шабану Умєрову, Раїму Айвазову та Фарходу Базарову в апеляції.

У вересні 2024 року його етапували до колонії ІК-1 за 9 000 км від Криму, де він перебуває і сьогодні.

З 6 грудня 2024 року його помістили в штрафний ізолятор (ШІЗО), де він провів понад місяць без жодних, навіть формальних обґрунтувань. Пізніше його перевели до “єдиного приміщення камерного типу” – найжорстокіших умов у в’язниці, камери на чотирьох у 8 квадратних метрів.

Він постійно піддається необґрунтованим покаранням, зокрема, він отримав дисциплінарне стягнення через те, що заснув удень під час гіпертонічного нападу.

Різа Ізетов позбавлений права на телефонні дзвінки, а питну воду змушений набирати безпосередньо з-під крана.