28 Березня 2025

Обличчя спротиву: історія кримськотатарського активіста Сулеймана Асанова

Життя до затримання

Марлен (Сулейман) Рифатович Асанов народився 2 березня 1977 року в місті Бекабад, Узбекистан. При народженні отримав ім’я Марлен, проте пізніше змінив його на Сулейман. У 1980-х роках його родина повернулася до Криму після тривалого вигнання, спричиненого незаконно депортацією кримських татар радянським тоталітарним режимом у 1944 році.

У 1994 році Марлен завершив навчання в Голубинській середній школі Бахчисарайського району, після чого вступив до Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. У 1999 році здобув повну вищу освіту за спеціальністю філолог, викладач турецької та кримськотатарської мови та літератури. У студентські роки активно брав участь у наукових конференціях і мовних олімпіадах, мав авторитет серед однокурсників і повагу викладачів.

Паралельно з навчанням, у 1998 році закінчив навчальний центр “Кримтур” і отримав третю категорію екскурсовода.

У 1999–2003 роках працював учителем кримськотатарської мови та літератури у рідній Голубинській школі. Він використовував сучасні підходи до викладання, організовував відкриті уроки й позакласні заходи, популяризуючи історію кримських татар. У 2002 році став переможцем конкурсу “Учитель року”.

Сулейман Асанов був глибоко залучений до збереження кримськотатарської культури. У 2000 році отримав сертифікат від Союзу сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму та заснував культурно-етнографічний центр “Коккоз”. У 2002 році відкрив караван-сарай “Салачик” — місце, що відтворювало атмосферу традиційного гостинного простору для мандрівників, глибоко занурене в кримськотатарську історію. 

Переслідування

Після окупації Криму росією у 2014 році Сулейман Асанов допомагав родинам політв’язнів, регулярно відвідував суди, документував порушення прав людини, публікуючи відео з обшуків на своєму YouTube-каналі. Зокрема, його караван-сарай “Салачик” став місцем зустрічей активістів, зокрема, ініціативи “Кримська солідарність”. Сулейман не лише надавав приміщення, а й безкоштовно годував активістів обідами.

12 травня 2016 року окупанти провели незаконні обшуки у “Салачику”. Того дня було затримано чотирьох бахчисарайців за сфальсифікованними звинуваченням у “тероризмі”, і хоча тоді Асанова не затримали, однак оштрафували на 5 тисяч рублів за нібито “порушення громадського порядку”. Попри це, він ще активніше включився в громадське життя.

Зрештою, у 2018 році караван-сарай “Салачик” було закрито за рішенням окупаційного “суду”.

За ґратами

12 жовтня 2017 року ФСБ рф провела обшук у будинку політв’язня. Його заарештували за обвинуваченням у терористичній діяльності. Йому, як і іншим кримським татарам, звинуватили за так званою “справою кримських мусульман”

16 вересня 2020 року російський суд у ростові-на-дону засудив Сулеймана Асанова до 19 років  колонії суворого режиму, а 14 березня 2022 року Верховний суд рф відмовив активісту в апеляції

У вересні 2022 року його незаконно перемістили з російського до колонії суворого режиму №7 у селищі сосновка республіки мордовія, рф, що за 1000 км від рідного Криму.

9 серпня 2024 року окупаційний “суд” відхилив його позов про переведення до колонії ближче до Криму.

Уже після арешту він був номінований на “Волонтерську премію – 2017” від ініціативи “Євромайдан SOS” за значний внесок у підтримку кримськотатарської спільноти в умовах окупації.