Політичні переслідування
З 2014 року Росія проводить в Криму системну політику тиску на усіх незгідних з окупацією півострова.
Відповідно до даних правозахисних організацій від початку окупації понад 230 осіб стали політичними в’язнями або переслідуються з політичних мотивів.
На сьогоднішній день Росія продовжує незаконно утримувати понад 100 громадян України за політичними мотивами в окупованому Криму та на території РФ. Більшість із них – кримські татари.
Російська Федерація активно використовує своє антитерористичне законодавство та військові суди для незаконного засудження громадян України під приводом сфабрикованих обвинувачень в екстремізмі та тероризмі, не допускає до них незалежних адвокатів та ігнорує докази про непричетність обвинувачуваних до інкримінованих діянь. Досудове слідство та судові процеси відбуваються з численними процедурними порушеннями.
Правозахисні організації повідомляють, що без батьківського піклування зростають майже 200 дітей незаконно утримуваних громадян України. Деякі з них ніколи не бачили своїх батьків, бо народились вже після їх незаконних арештів.
Російська окупаційна адміністрація переслідує навіть за українську символіку. Так, за її використання Володимир Балух (звільнений у вересні 2019 р.) та Олег Приходько були засуджені до 5 років позбавлення волі.
В окупованому Росією Криму нормою стали і постійні утиски свободи слова шляхом впровадження кримінальної відповідальності за висловлювання в соціальних мережах, втручання у роботу медіа та правозахисних організацій, включаючи кримськотатарські організації, тотальна цензура, катування та жорстоке поводження, нелюдське ставлення, тяжкі умови утримання у в’язницях та безкарність російських правозахисних органів перед усіма цими злочинами.
Росія системно переслідує правозахисників, журналістів та простих активістів. На сьогоднішній день 8 громадянських журналістів ув’язнені, один – утримується під домашнім арештом. Це Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов.
10 березня 2021 року акредитований журналіст Радіо Свобода Владислав Єсипенко був затриманий у Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Тільки через місяць після арешту до його справи були допущені незалежні адвокати. Попри його заяви на судових слухання 6 квітня, що його піддавали катуванням з боку російських правоохоронців з метою вибити з нього визнання своєї провини, суд проігнорував його свідчення та прийняв рішення продовжити строк його арешту до 18 грудня 2021 року. Владиславу загрожує до 18 років позбавлення волі.
Особливо вразливим є становище політичних в’язнів в умовах пандемії COVID-19. Вони позбавлені доступу до належного медичного догляду. РФ ігнорує скарги на серйозне погіршення стану їхнього здоров’я, заплющує очі на явні симптоми COVID-19. Росія не забезпечує необхідного лікування та застосовує нелюдські засоби ізоляції до затриманих, які страждають на COVID-19. За даними правозахисних організацій в’язнів, які захворіли на коронавірус або мають ознаки цього захворювання, транспортують до пенітенціарних закладів та утримують у штрафних ізоляторах.
Особливої уваги потребують літні в’язні, зокрема, Сервет Газієв та Джеміль Гафаров.
За відсутності контролю з боку правозахисних організацій адміністрації російських в’язниць продовжують здійснювати психологічний та фізичний тиск на затриманих.