Рідні військового не змогли попрощатись з сином, братом, адже вони перебувають в окупованому Криму

З початку окупації Криму у 2014 році тисячі місцевих жителів були змушені покинути свої домівки через російську агресію. Сьогодні багато мешканців Криму взяли зброю до рук та вступили до лав Сил Оборони України з метою захищати свою країну. Військові які родом з Криму часто змушені приховувати свої справжні імена та обличчя , щоб не наражати на небезпеку своїх рідних, що залишилися жити в окупації, адже російські окупанти переслідують наших громадян за їх проукраїнську позицію і це може наражати на небезпеку рідних українських військових та активістів. 

9 квітня 2024 року, в останній день священного для мусульман місяця Рамазан, у Києві попрощались з українським воїном, кримським татарином, командиром відділення одного з підрозділів 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

З відомих причин, пов’язаних із тимчасовою окупацією Криму, спільнота кримських татар та його друзі не можуть розкривати ім’я Героя, який мав позивний Емір. Рідні військового не змогли попрощатись з сином, братом, адже вони перебувають в окупованому Криму і якщо російська окупаційна адміністрація дізнається, що їх близька людина воювала за Україну, то вони зазнаватимуть переслідувань і ув’язнень. Рідні не мають змоги попрощатись та відвідати місце поховання, не можуть навіть публічно показати свою скорботу. Росія приносить горе не лише фізично, ув’язнюючи та вбиваючи громадян України, а й моральне горе, адже батьки та діти не можуть бути разом. 

Герой добровільно долучився до лав Сил Оборони України.

Емір загинув під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та незалежності Української держави.

Емір був душею кримськотатарської молоді, багато його друзів у лавах ЗСУ захищають Українську державу, активно волонтерять та виконують завдання, покладені на них державою.