18 Листопада 2025

Сьома панельна дискусія “Чи може Латинська Америка зробити свій внесок у захист правосуддя в Україні?” у межах Третьої міжнародної конференції “Crimea Global”

У межах Третьої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася сьома панельна дискусія “Чи може Латинська Америка зробити свій внесок у захист правосуддя в Україні?”.

До панельної дискусії долучилися постдокторант, член-засновник Дослідницької групи з питань міжнародного захисту меншин, Університет Сан-Паулу, Д-р Феліпе Аламіно, журналіст CNN Portugal Урія Фанчеллі, директор Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України Д-р Антон Кориневич, письменник, незалежний аргентинський журналіст Ігнасіо Монтес де Ока, професор соціології права, перехідного правосуддя та політичної соціології Університету Альберто Уртадо, д-р Уго Рохас.

Модератором виступив член правління Медійної ініціативи за права людини, співробітник відділу верховенства права в Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини Крістофер Д. Рассел.

Антон Кориневич у своєму виступі зосередився на глобальному масштабі спеціального трибуналу та важливості залучення країн з усього світу до його функціонування. Він наголосив, що трибунал розроблений так, щоб бути відкритим для участі країн Латинської Америки, Африки, Азії та інших регіонів. Він підкреслив, що спеціальний трибунал має стати багатостороннім механізмом, а його зусилля спрямовані, щоб залучити міжнародних партнерів з усього світу.

“Ми прийшли до ідеї, що Спеціальний трибунал має бути створений на основі угоди між Україною та Радою Європи. Проте надзвичайно важливо, що після ухвалення він буде відкритий для будь-якої держави — зокрема з Латинської Америки, Африки та Азії. Двері відкриті. Трибунал — це не лише європейський проєкт. Це глобальний інструмент справедливості”.

Доктор Феліпе Аламіно обговорив проблему окупації Криму, зосередившись на правових наслідках російської агресії. Він зазначив, що хоча немає конкретного юридичного документа, який безпосередньо стосується окупації, резолюція Генеральної асамблеї ООН відроджує концепцію агресії та надає підстави для переслідування, уточнивши, що резолюція не є юридично обов’язковою, але вона стверджує, що окупація є актом агресії, спрямованим на порушення територіальної цілісності держави, при цьому використання збройної сили є прямим доказом такої агресії. 

Уго Рохас підкреслив, що Латинська Америка має цінний досвід у документуванні порушень прав людини, а рекомендації охоплюють різні аспекти, включаючи документування, захист інформації, процес прийняття рішень, інформування родин, визначення, хто має доступ до цих даних, і як використовувати цю інформацію в судових процесах. Також він наголосив, що важливо мати паралельну систему реєстрації від громадянського суспільства у співпраці з урядом.

Уріа Фанчеллі підкреслив, що Росія має можливість взаємодіяти з обома сторонами політичного спектра в Бразилії, наголосивши на значній ролі російської пропаганди у формуванні політичних наративів, впливі на громадську думку в країні. 

Ігнасіо Монтес де Ока наголосив на необхідності активної боротьби з російською, китайською та іранською дезінформацією, зауваживши на важливості координації зусиль для протидії пропаганді, розповсюдження правдивих фактів та належного інформування людей про війну.