13 Червня 2025

У Детройті відбулася презентація книги “Decolonizing Ukraine: How the Indigenous People of Crimea Remade Themselves after Russian Occupation”

Сьогодні під час зібрання Наукового товариства імені Шевченка в Детройті відбулася презентація й обговорення книги професорки Університету Мічигану Ґрети Лінн Юлінг “Decolonizing Ukraine: How the Indigenous People of Crimea Remade Themselves after Russian Occupation”. Презентація відбулася в рамках заходу Atlantic Council, де обговорювалася також роль Криму та кримськотатарського народу в контексті російсько-української війни та визвольної боротьби України.

Видання порушує складні й водночас надзвичайно актуальні теми: відновлення ідентичності, опір колоніальним практикам та політичне самовизначення корінного народу Криму, кримських татар, в умовах російської окупації. Дослідження Ґрети Лінн Юлінг є цінним внеском у деколоніальну гуманітаристику й надихає на нові підходи до академічного осмислення теми Криму.

Професорка зосереджується на досвіді кримських татар, які з 2014 року зіштовхнулися з новою хвилею репресій, “тихої депортації” та утисків з боку російської окупаційної адміністрації. Авторка досліджує, як ці обставини активізували процеси самоорганізації, збереження культури й формування політичної суб’єктності. Ґрета Лінн Юлінг, досліджує досвід кримських татар та інших громадян України, що постраждали від російської окупації. Видання розкриває історії людей, які виїхали з тимчасово окупованого Криму на підконтрольну уряду України територію, а також аналізує зміни у їхньому житті, суспільних зв’язках і стосунках під впливом окупації. Книга акцентує на важливості визнання кримських татар як корінного народу України, що є ключовим для захисту демократичних свобод і прав людини. 

У межах презентації книги авторка розповіла про діяльність Кримської платформи як міжнародного консультаційно-координаційного формату, що націлений на посилення глобальної реакції на російську агресію, протидію загрозам безпеці в регіоні, зміцненню міжнародного тиску на Росію, запобігання новим порушенням прав людини та захист постраждалих від окупаційної політики. Також Ґрета Лінн Юлінг згадала про напрацювання та стратегії Представництва Президента в Автономній Республіці Крим, зокрема про “Стратегію когнітивної деокупації Криму”, що спрямована на ціннісну трансформацію сприйняття Криму та реінтеграцію його мешканців в український суспільно-політичний та культурний простір. Стратегія передбачає також інтенсивну соціально-психологічну та реінтеграційну міжпоколіннєву роботу з різними групами мешканців Криму, а також особливо з їхніми переконаннями, які формувалися історично в умовах російської колоніальної політики, а згодом зазнали посилення внаслідок окупації півострова у 2014 році.

“Український уряд визнав кримських татар корінним народом. Він також офіційно визнав депортацію кримськотатарського народу актом геноциду невдовзі після початку окупації. Було створено Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, що забезпечує інституційну присутність держави у цій сфері. Крім того, функціонує Кримська платформа — міжнародний майданчик високого рівня для обговорення кримського питання. Отже, дії України протягом останнього десятиліття в цьому напрямі є надзвичайно значущими й заслуговують на визнання. Водночас ми перебуваємо на критичному етапі, коли ці досягнення потребують масштабування та подальшого посилення”, — розповіла Ґрета Лінн Юлінг в інтерв’ю Atlantic Council TV.

Важливо відзначити важливе зрушення в академічному політико-культурному середовищі США: колеги з Університету штату Мічиган домоглися перейменування “The Center for European, Russian, and Eurasian Studies” на “The Center for European and Eurasian Studies”. Це, на перший погляд, формальне рішення є знаковим у контексті переосмислення ролі Росії як імперського суб’єкта в академічному дискурсі. Символічна “децентралізація” Росії має пряме відношення до формування більш справедливого, багатоголосого бачення регіону.

Такі кроки є проявами процесу деколонізації не лише України, а й академічної традиції Заходу. Переосмислення термінології, назв і наративів — це спосіб повернути видимість тим країнам і народам, які довгий час залишалися в тіні імперського фокуса.