24 Листопада 2025

У межах четвертого Парламентського саміту Кримської платформи відбулися виступи делегацій Болгарії, Естонії, Португалії, Фінляндії, Німеччини та Парламентської асамблеї НАТО

“Війна  почалася з незаконної окупації Криму у 2014 році, а не у 2022 році. Повернення окупованих територій є питанням не лише верховенства права, а й міжнародних правових принципів”, — Рая Назарян, Голова Народних зборів Болгарії.

Рая Назарян у своїй промові наголосила на суверенному праві українського народу самостійно визначати своє майбутнє та ухвалювати рішення про мирну угоду. Вона додала, що наразі наша спільна мета — це мирний і сталий розвиток України. Рая Назарян зазначила, що її відновлення є не майбутньою амбіцією, а нинішнім вибором, який відповідає інтересам як українського народу, так і всього Європейського Союзу.

“Європа має залишатися об’єднаною та рішучою на шляху до забезпечення миру, який ґрунтуватиметься на мужності України та спиратиметься на справедливість, правові норми й довготривалу безпеку. Якщо території можна здобути шляхом застосування сили, то захищеність будь-якої з країн ставиться під сумнів”, — Лаурі Хуссар, Голова Рійґікоґу Естонії.

Лаурі Хуссар застеріг, що історія свідчить про те, поступки на користь Росії лише заохочують її подальшу агресію та підкреслив, що будь-яка угода повинна зосереджуватися на припиненні війни, забезпеченні майбутнього України та наданні надійних гарантій безпеки. Він зазначив, що зараз прийшов вирішальний момент не лише для України, а й для долі всієї Європи.

“Ми не можемо мати жодних ілюзій: Росія є і залишатиметься загрозою для НАТО та євроатлантичної безпеки, а потенційне політичне врегулювання має призвести до припинення її агресії”, — Маркуш Перештрелу, Віцепрезидент Ассамблеї Португальської Республіки та Президент Парламентської асамблеї НАТО.

Маркуш Перештрелу підкреслив, що Португалія послідовно підтримує Україну та засуджує російське вторгнення. Він нагадав, що Парламентська асамблея НАТО продемонструвала чітку позицію з самого початку російської агресії: вона стала однією з перших міжнародних інституцій, яка виключила/усунула російську делегацію після окупації Криму. На завершення, спікер наполегливо закликав союзників сприяти прийняття України в НАТО.

“Успіх Росії в Україні став би вкрай небезпечним сигналом для всіх держав світу: він засвідчив би, що агресія винагороджується світом”, — Юссі Галла-аго, Голова Едускунти Фінляндії.

Юссі Галла-ахо заявив, що необхідно відкинути ілюзії щодо дій Росії, наголосивши, що Європі слід зосередитися на власній здатності та готовності діяти. Він застеріг, що російська політика є довгостроково небезпечною для України, а згодом стане ще більш небезпечною для всіх інших.

“Європа не похитнеться і продовжить свою підтримку України. Наше завдання зараз — не розділяти Європу, а зміцнювати її єдність”, — Юлія Кльокнер, Президентка Німецького Бундестагу.

Юлія Кльокнер підкреслила, що моральний аспект конфлікту є очевидним та висловила занепокоєння, що уряди деяких країн ставлять під сумнів або сповільнюють рішення щодо санкцій та постачання зброї Україні. Вона заявила, що територіальна цілісність і державний суверенітет не підлягають обговоренню та закликала ті країни, які обрали інший курс, повернутися до столу консенсусу.