24 Жовтня 2024

У межах заходів Третього Парламентського саміту Кримської платформи відбулася експертна дискусія

У межах заходів Третього Парламентського саміту Кримської платформи відбулася експертна дискусія, організована Кримською правозахисною групою, Латвійським інститутом зовнішньої політики та Латвійською платформою співробітництва з розвитку про відповідальність Росії та вплив війни на європейську безпеку. 

З вступним словом виступили Спікерка Сейму Латвії Дайга Мієриня, яка підкреслила, що російська агресія виходить далеко за межі України, та направлена проти демократичних цінностей та верховенства права. Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук своєю чергою зазначив, що Парламентський Саміт вирізняється з поміж інших заходів тим, що комплексно підходить до питань. Наголосив, що це не тільки політичні заяви лідерів парламентів, але й глибока експертна робота. Крім того, також проводиться Саміт Уповноважених з Прав Людини, які компетентно говорять про забезпечення прав людини на окупованих територіях.

В першій панелі взяли участь Таміла Ташева, Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим; Дарина Підгорна, юристка Регіонального центру прав людини; Наріман Джелял, Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу; Крістіне Ліце, Радниця Президента Латвії з питань законодавства та міжнародного права; Надія Волкова, директорка Української юридичної консультативної групи. Модераторкою виступила заступниця керівника та голова програми досліджень Близького Сходу в Латвійському інституті міжнародних відносин Сінтія Брока. Темою першої панелі стала дискусію про забезпечення справедливості для жертв міжнародних злочинів, щоб гарантувати стабільний мир.

У своєму виступі Таміла Ташева наголосила на важливості продовження міжнародного тиску на Росію та висвітлила критичні питання щодо порушень прав людини, незаконних переслідувань, екологічних проблем та знищення культурної спадщини в окупованому Криму.

Постійна Представниця також звернула увагу на питання примусового переселення цивільного населення. Вона підкреслила, що Росія активно змінює демографічний склад Криму, незаконно переселяючи російських громадян на територію півострова, водночас змушуючи місцевих мешканців залишати свої домівки. 

“Навіть коли люди розуміють, що можуть бути покарані, вони продовжують чинити опір в Криму. І коли я чую наратив про те, що більшість людей в Криму підтримують окупацію — я хочу рішуче наголосити: люди в Криму чинять опір окупації, навіть знаючи про загрозу своєму життю та безпеці”, — зазначила Постійна Представниця.

Крім того, Таміла Ташева також наголосила на важливості стратегічного підходу в комунікаціях з країнами Глобального Півдня, адже питання Криму виходить за межі внутрішньої проблеми України та є ключовим аспектом європейської й глобальної безпеки, оскільки російська окупація півострова має серйозні наслідки для продовольчої, енергетичної та військової безпеки не лише в Європі, але й в усьому світі.

Дарина Підгорна підкреслила, що відновлення справедливості це не тільки про притягнення російських злочинців до відповідальності, це також про реінтеграцію жертв. Зокрема, про забезпечення їх прав, особистої безпеки та фінансової компенсації.  

Крім того, вона наголосила, що важливе питання про, яке варто говорити — це дотримання рівності та прав всіх жертв російської агресії, незалежно, чи вони були змушені понад вже десять років виживати в російській окупації, чи через переслідування з боку російського окупаційного режиму, виїхали на материкову частину України, чи за кордон. 

Наріман Джелял підкреслив на важливості притягнення до відповідальності не тільки Росію, як державу, російських військових злочинців, а й всіх причетних росіян до знущання над українськими полоненими, як військовими, так і цивільними. 

“Як ви знаєте я маю особистий досвід перебування у російській неволі. Тому дуже важливе розуміння того, що беззаконня, яке чинить Росія, воно відбувається і після того, як людина опиниться за ґратами. Навіть після того, як людина отримала несправедливий вирок по сфабрикованій справі, вона проходить через важкі випробування. Тобто з винесенням судового рішення злочин який вчиняє рф не завершується, а триває і далі. Тому варто приділяти велику увагу до того, що відбувається у вʼязницях та місцях незаконного утримання наших громадян, як на окупованих територіях, так і на території Росії”, — зазначив Наріман Джелял.

Крістіне Ліце зауважила, що міжнародне право на відміну від національного права децентралізоване. У міжнародному праві немає сил, як поліція у національному, що б відповідало за дотримання тих чи інших законів та притягнення до відповідальності злочинців. Відповідно у міжнародному праві ефективність залежить від політичної волі держав. Тому створення міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності вищого керівництва Російської держави, в тому числі залежить і від політичної волі держав.

Надія Волкова підкреслила, що правозахисні організації в Україні працюють в умовах, коли вони не мають доступу до окупованих територій, що створює труднощі у збиранні свідчень порушення прав людини в окупації. Також вона наголосила, що Україна застосовує всі можливі міжнародні інструменти у дотриманні прав людини, але деякі з них досить обмежені через залученість у них Росії.

Друга панель була зосереджена на переговорах щодо розробки національної стратегії стійкості, а також на знаннях та можливостях України адаптувати свої уроки до країн-партнерів. Експерти за участю представників Кримської правозахисної групи дослідили уроки, отримані Україною під час війни, і того, як їх можуть застосувати країни, які стикаються з викликами безпеці, спричиненими Росією, включаючи гібридні загрози.

У дискусії взяли участь Віктор Кевлюк, полковник запасу, експерт Центру оборонних стратегій; Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики; Яніс Кажоціньш, почесний член Центру геополітичних досліджень. Модераторкою дискусії виступила Аліна Фролова, Координаторка з питань безпеки Експертної мережі Кримської платформи.

Зокрема, учасники дискусії обговорили блокаду Росією українських портів та атаки військ російської федерації на українське мореплавство в цілому. Експерти зауважили важливість використання різних методів війни на морі, наприклад використання дронів та іншої сучасної техніки, і важливість такого досвіду України для інших країн.

Також окрему увагу приділили не готовності населення країн Європи до блекаутів, спричинених російськими обстрілами критичної інфраструктури. Загроза неостатку води та електроенергії спричинить паніку, так само як і відсутність мобільного зв’язку. Наприклад, кейси роботи в умовах блекаутів є лише в українських інтернет-провайдерів.

Експерти згадали досвід Ізраїлю з забезпеченням безпеки електроінфраструктури. Європейські країни, так само як Україна та Ізраїль можуть стикнутися з випадками тенористих атак на інфраструктуру, і питання у тому, готові вони до такого, чи ні.

Окремо згадали ядерну загрозу, так, під контролем Росії знаходиться атомна станція в Україні, а російське політичне керівництво непередбачуване.

Наприкінці дискусії експерти підсумували, що Україна стикається з загрозами різних форм: репресії проти українців на окупованих територіях, руйнування на лінії фронту, та руйнування критичної інфраструктури у тилу, і весь цей досвід є корисним для інших країн.

#Crimea #CrimeaPlatform #CrimeaIsUkraine #CrimeaRiga2024