Відбулася друга панельна дискусія на тему “Крим майбутнього. Що Україна робить для реінтеграції півострова вже сьогодні та якими є пріоритети в умовах відсутності контролю”

“Крим майбутнього. Що Україна робить для реінтеграції півострова вже сьогодні та якими є пріоритети в умовах відсутності контролю”

В рамках заходів до Дня спротиву окупації Криму “26-2-14 Війна почалась у Криму” відбулася друга панельна дискусія на тему “Крим майбутнього. Що Україна робить для реінтеграції півострова вже сьогодні та якими є пріоритети в умовах відсутності контролю”.

Модераторкою дискусії виступила українська журналістка-міжнародниця Наталя Гуменюк.

У дискусії взяли участь Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та м.Севастополя Ігор Поночовний, народний депутат України Роман Грищук, адвокаційна директорка Центру прав людини Альона Луньова, експерт з питань безпеки та стабільності, когнітивної деокупації Криму Дмитро Теперік.

Під час програмного виступу Постійна Представниця Таміла Ташева зазначила: “Ми впевнені, що після деокупації Криму, після повернення в Крим української держави, стабільності та безпеки, після впровадження в Криму всіх реформ, які були впроваджені на всій території України, ми зможемо збудувати новий Крим, з інноваційними підходами до економіки, людського потенціалу, нових підходів у всіх сферах, де будуть забезпечено відновлення та реалізацію прав корінних народів України: кримських татар, кримчаків і караїмів, а також національних меншин”.

Далі слово було надано Заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександрі Азархіній, яка розповіла про систему заходів, направлених на відновлення функціонування бізнесу на деокупованих територіях й важливість залучення інвесторів для подальшого розвитку регіону: “Поки ми робимо недостатньо, нам дуже хочеться робити більше. Фактично все, що ми можемо запропонувати кримчанину, який знаходиться на окупованій території — це майбутнє, на відміну від окупантів, які можуть запропонувати йому лише минуле”.

Керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Ігор Поночовний зауважив на важливості пропрацювання законодавчої бази, зміни стратегії з урахуванням всіх аспектів відновлення правосуддя на деокупованих територіях. 

“Повномасштабне вторгнення наблизило нас до питання деокупації найбільше за всі роки: коли вся країна побачила міць наших Збройних сил, всі повірили, що ми зможемо нарешті потрапити в Крим. Ми й далі віримо, що нам це обов’язково вдасться”, — додав Поночовний.

Підсумовуючи він зазначив, що зараз, на відміну від 2014, є міцний фундамент для подібних законодавчих змін, а отже вони будуть ефективні.

Також підкресливши важливість законодавчої бази, в дискусію вступила адвокаційна директорка Центру прав людини “ZMINA” 

Альона Луньова, окресливши проблематику реінтеграційних заходів на півострові.

“Коли ми говоримо про потребу в деокупації, що необхідно зробити після звільнення, яким чином захистити наших людей, які там знаходяться, ми маємо пам’ятати, що не маємо всієї інформації.

У кримчан є дуже велике бажання визначення: що буде з простими людьми, які виживали там весь цей час на окупованих територіях? І ми як держава повинні брати на себе відповідальність і розробляти механізми — вже зараз для того, щоб полегшити життя населення після деокупації”, — прокоментувала Луньова.

Наступним спікером був Народний депутат України Роман Грищук, сфокусувавшись на когнітивній деокупації: “Війна почалась в Криму 10 років тому, але когнітивна окупація та поширення системної пропаганди зі сторони Росії почалась значно раніше”.

Він наголосив на важливості реформування освіти на деокупованих територіях, зазначивши, що зміни мають бути втілені на всіх рівнях: навчання дітей, підлітків, а також фахівців, що залишаться працювати на півострові.

Завершальне слово другої панелі належало експерту з питань безпеки та стабільності, когнітивної деокупації Криму Дмитру Теперіку. 

Він продовжив тему когнітивної деокупації, зазначивши, що це є унікальним процесом, як є унікальною і сама ситуація в Криму.

“Ми намагаємося знайти паралелі в інших країнах, але обмежена кількість таких прикладів, які можна застосувати, досвід яких можна використати для деокупації Криму. Отже, нам потрібна інтелектуальна хоробрість, аби розробити суто український підхід, спільно з міжнародними партнерами, друзями”, — зазначив Теперік, навівши приклад досвіду Естонії у боротьбі з наслідками окупації. Він зауважив, що ми не можемо спрогнозувати поведінку Росії у відповідь на ці зміни, проте ми можемо підсилити Україну, мінімізувавши внутрішні ризики. 

#Форум-26-2-14 #10роківСпротиву #спротивтриває #КримЦеУкраїна